27 жовтня 2024 року на Трухановому острові в Києві відбувся фінальний забіг серії “Run4Victory”. Він зібрав майже тисячу учасників з усієї України. Головною метою стало підтримати 13-ту бригаду Національної гвардії України “Хартія”.
Організаторами виступили міжнародна компанія МХП, благодійний фонд “МХП-Громаді” та спортивна спільнота “Характер”. Це був завершальний етап спортивно-благодійної ініціативи, яка пройшла в п’яти містах країни: Тернополі, Вінниці, Черкасах, Ладижині, а тепер і в Києві.
Маршрут на Трухановому острові був добре відомий багатьом бігунам. Дистанції 2, 5 і 10 км проходили асфальтованими доріжками, а для 21 км маршрут складався з трьох кіл з пунктами гідратації кожні 4 км. Серед учасників були як професіонали, так і аматори, а також понад 100 бійців Національної гвардії.
Загалом під час попередніх чотирьох забігів вдалося зібрати понад 2 млн грн. На київському заході задонатили близько 800 тис. грн, які будуть направлені на забезпечення потреб військових на фронті.
Gazeta.ua поспілкувалася з учасниками забігу в Києві щодо важливості співпраці цивільних і військових задля перемоги.
РЕКОРДНА КІЛЬКІСТЬ УЧАСНИКІВ
У неділю вранці Труханів острів зустрічає учасників забігу осінніми барвами. На березі організатори облаштували сцену. Навколо розставили білі намети, де продавали каву, чай, спортивний одяг, сувеніри. Для гостей і учасників готували частування – курячі крильця, шаурму, пікантний плов.
Серед організаторів – Ольга Олейник, операційна директорка спортивної спільности “Характер”.
– Уперше в історії наших забігів ми зібрали таку велику кількість учасників на одну подію. У Києві вже не вперше проводимо спортивні й благодійні заходи. Забіг на Трухановому острові особливий ще й тим, що запроваджено нагороди за віковими категоріями. До цього нагороджували тільки переможця в абсолюті, – пояснює Ольга Олейник.
Дистанції забігу – 2, 5, 10 і 21 км. Для учасників з порушенням опорно-рухового апарату та людей з ампутаціями була доступна інклюзивна траса – 2 км.
– Поранені військові та ветерани стартуватимуть першими на цій дистанції, – додала Ольга. – Наразі зареєстровано близько десяти учасників і для нас це велика честь.
Лунає енергійна музика. Останні приготування перед відкриттям заходу контролює директор Благодійного фонду “МХП-Громаді” Олександр Пахолюк. Стоїть у неоновій спортивній формі поруч із дружиною й синами. Родина майже у повному складі братиме участь у марафоні.
– Цього року ми планували зробити чотири забіги і вони відбулися. Але відгук людей виявився таким щирим, що вирішили завершити сезон п’ятим заходом у Києві. Це не просто про забіги, а про бажання людей допомагати нашим бійцям і долучатися до спільної перемоги, – ділиться Олександр Пахолюк.
Наступний сезон Ліги благодійних забігів відбудеться вже наступного року, зізнається директор Благодійного фонду “МХП-Громаді”.
– Забіги цього року пройшли в Тернополі, Черкасах, Вінниці і Ладижині. На кожному з них збирали кошти для місцевих бригад, – пояснює Олександр Пахолюк. – Ми хотіли, щоб підтримка йшла саме в ті бригади, у яких містах ми біжимо, щоб більше людей долучалися. Цього разу зареєструвалася майже тисяча учасників. Також нацгвардійці вирішили пробігти, щоб підтримати 13-ту бригаду Національної гвардії України “Хартія”. Маю надію, що зібрані під час забігу кошти допоможуть військовим виконувати важливі задачі на Харківському напрямку.
Олександр Пахолюк уже традиційно долав 5-кілометрову дистанцію, як і у всіх попередніх забігах.
– Такі заходи допомагають створювати ту єдність, яка була в українців на початку великої війни. Саме завдяки подібним заходам люди добровільно приходять, біжать і згуртовуються задля нашої перемоги. І ця згуртованість робить нас сильнішими, – зазначив директор Благодійного фонду “МХП-Громаді”.
ЗВ’ЯЗОК МІЖ ВІЙСЬКОВИМИ І ЦИВІЛЬНИМИ
Біля пішохідного мосту свій намет розгорнули бійці Нацгвардії. Встановили прапори й інформаційні екрани. Військові потроху розминаються – присідають, розігрівають суглоби перед стартом. Родзинкою заходу буде робот-пес з розвідувального підрозділу “Хартія”. Він бігтиме разом із нацгвардійцями дистанцію 2 км.
Поруч із наметом збирається натовп – дорослі й діти із захватом реагують на робота. Просять сфотографуватися й діляться враженнями з бійцями.
– Сьогодні військовослужбовці нашої бригади, серед яких і хлопці, і дівчата, бігтимуть на різних дистанціях, – розповідає Андрій Бабкін, офіцер секції цивільно-військового співробітництва штабу 13-ї бригади НГУ “Хартія”. – І важливо, що наша співпраця з Благодійним фондом “МХП-Громаді” та організаторами не обмежується лише участю в цьому забігові. Завдяки таким заходам зростає спроможність наших сил оборони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це боротьба з собою, часом і віком: як біг допомагає підтримувати фізичну форму та справлятися зі стресом
“Хартія” була створена влітку 2023 року. Раніше існувала як добровольчий підрозділ. Бригада брала участь у боях на Лиманському та Харківському напрямках.
– Ми робимо акцент на підготовці, збереженні життя і використанні технологій, – продовжує Бабкін. – Такі забіги важливі не лише для збору коштів, а й для підтримки зв’язку між військовими та цивільними. Це дає нам відчуття, що суспільство поруч, що українська армія йде пліч-о-пліч з людьми. Війна навчила нас нових стандартів співпраці, а такі забіги створюють можливість посилити єдність і підтримку.
Серед учасників забігу робопес – механічний чотириногий розвідник. Він здатен розвивати швидкість до 12 км на годину. Його основна функція на фронті – передавати якісний відеосигнал, що дозволяє розвідникам отримувати дані прямо з лінії бойового зіткнення, залишаючись у безпеці.
– Цей робот – символ нашого фокусу на технологіях. Він уже не раз допомагав на передовій, передаючи відеосигнали в реальному часі і навіть “розмовляючи” нашими голосами. Для когось це виглядає кумедно, але точно не для ворога, – каже офіцер.
ПІДТРИМАТИ ЗСУ ТА ПОПУЛЯРИЗУВАТИ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ
О 9:00 учасники гуртуються біля сцени. Під звук метронома присутні схиляють голови у хвилині мовчання, вшановуючи памʼять загиблих.
На марафон приїхали цілими сімʼями – із різних куточків України. Більшість учасників уже знайомі між собою, адже не вперше беруть участь “Run4Victory”.
Сергій Доброгорський, заступник головного виконавчого директора з агробізнесу компанії МХП, готується до старту. Він бігтиме 21-кілометрову дистанцію вже вчетверте.
– Менше року тому ми з командою сиділи й роздумували над ідеєю провести благодійний захід, який би мав дві цілі: підтримати Збройні сили України та популяризувати здоровий спосіб життя. І ось сьогодні ми стоїмо на старті вже п’ятого забігу, – говорить Сергій Доброгорський із захопленням. – Я надзвичайно пишаюся командою, що вдалося все організувати на такому рівні. Це неповторне відчуття енергії. Я бачу, як люди збираються, тренуються, готуються. Це заряджає!
Загалом, на пʼяти забігах вдалося зібрати понад 4 тис. учасників. Наступного року організатори планують залучити ще більше людей.
Музику вмикають гучніше. Перед сценою збираються учасники дистанцій у яскравих спортивних костюмах і кросівках. Вихиляються у різні боки, крутять руками, стегнами й роблять випади, щоб розігрітися перед початком змагання.
Першими на старт виходять півмарафонці. Бігтиме 21 км і рятувальник Андрій Гречаний. Під час забігу в Черкасах чоловік встановив національний рекорд – подолав 21 км у повному спорядженні в пам’ять про загиблого побратима.
– Пʼять! Чотири! Три! Два! Один! – кричать вболівальники під звуки відліку. Учасники півмарафону різко стартують і зникають за поворотом.
Наступними готуються бігти учасники дистанції 10 км. Серед них – нацгвардійці у фірмових футболках кольору хакі.
– Такі заходи наближають нашу перемогу, а також у такий спосіб можемо обʼєднатися з цивільними людьми, – зізнається боєць Олександр із позивним “Пархом”. – Тут можемо бути разом. Сьогодні чи завтра цивільні стануть на наш шлях, тому це важливо. На подібних змаганнях ми можемо ще й показати, що військові не загрузли на фронті, а й беруть участь у спортивних заходах.
“Пархом” вступив до Збройних сил у 2014-му. Тоді йому було 19 років. Брав участь у захисті Донецького аеропорту.
– Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, одразу приїхав у Київ, щоб знову стати на захист держави. Воював у Часовому Яру, Бахмуті, Карлівці. Зараз у Харківській області, – говорить нацгвардієць. – У 2014-му не було дронів, роботизованої техніки, а зараз ворог активно використовує новітню зброю. Тому військові мають постійно вчитися.
Працівниця компанії МХП Ольга Мартин чекає старту на дистанцію 2 км. Із донькою на руках стоїть біля паркану і зустрічає перших фінішерів. Взяти участь у забігові вирішила, щоб підтримати колег і допомогти військовим.
– У мене брат у полоні більше двох років. Другий був на фронті, але зараз вдома вже, – розповідає Ольга. – Вони близнюки, обоє пішли у військо 25 лютого 2022 року. У серпні того ж року один із братів потрапив у полон. Ми понад рік не знали, де він. Потім статус підтвердили. Вірили, що він живий, та й побратими казали, що наче бачили брата. Тому зараз чекаємо на його повернення. Мені важливо було взяти участь у благодійному заході на підтримку ЗСУ. До марафону не готувалася, спортом востаннє займалася у шкільні роки. Однак сьогодні налаштована рішуче.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пробіжка спалює близько 300-400 калорій: поради любителям бігу
– Донька також бігтиме. Рідні нас підтримують, – додає з усмішкою Ольга Мартин.
ДИСТАНЦІЯ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
Найбільше людей зареєструвалося на дистанцію у 2 км. На кілька хвилин раніше стартують учасники інклюзивної траси, серед них – ветерани з ампутаціями. Рушають на дистанцію під бурхливі оплески вболівальників.
Уже після фінішу майор Ростислав Місяць – військовий із досвідом і непростим бойовим шляхом – прямує до наметів. Служить у військовій частині “Буревій. Гвардія наступу”.
– Прийшов у цю частину ще в 2020-му році командиром взводу. Але з початком повномасштабної війни в перший же день поїхав захищати завод “Антонов” в Києві, – згадує боєць. – Після того, як вибили противника з Київської області, мене відправили на схід. Виконував бойові завдання у Лисичанську, Сєверодонецьку, Метьолкіному в Луганській області. Потім нас перекинули в Харківську область. Після був у Бахмуті.
Там Ростислав отримав важке поранення, втратив ногу. Снаряд танку прилетів на його позицію. Попри важке поранення й ампутацію вище коліна, майор залишається діючим військовим.
– Десять місяців на відновлення, навчався ходити на протезі. Але продовжив службу. Тепер займаюся соцсупроводом військових, які отримали поранення, та підтримкою родин загиблих, – розказує Місяць. – Вирішив брати участь у забігові, щоб підтримати побратимів із “Хартії”‘. Я знаю їх особисто, разом виконували бойові завдання, вчилися. Займаюсь кросфітом, навіть із такою травмою.
На 2-кілометровій дистанції стартує також робот-пес. Ним за допомогою пульта керує нацгвардієць Володимир Скорик. На фініші військовий одягає свою медаль на шию робота-пса.
– Ми колись назвали його Жоріком, але це був скоріше жарт. Намагаємося не давати їм імен, цей робот у нас не єдиний, – розповідає Скорик. – Він відбігає від пульта на 100 метрів і несе на собі до 10 кілограмів ваги. Може зайти туди, куди ризиковано відправляти людину. У ньому є камера та інші варіанти звʼязку. Зараз вони на модифікації, їх тестують і вдосконалюють. Це закордонна розробка, достатньо дорога. Навчитися керувати ним не складно, схоже на машинку на радіокеруванні.
РОЗВАГИ ДЛЯ ДІТЕЙ І НАЙДОРОЖЧИЙ ЛОТ
На Трухановому острові зібралися сотні людей. Із собою взяли дітей і друзів. Дехто на плечах носить український стяг.
До намету, де проводять благодійну безпрограшну лотерею, стоїть чимала черга. За донат від 100 грн можна виграти солодощі, іграшки, речі для дому, павербанки.
Для дітей організатори облаштували розважальну зону – із майстер-класами, мильними бульбашками, аніматорами. Розважав також малечу Сашко Лірник – український письменник і казкар.
Найменші учасники забігу долали дистанції 200, 400 чи 800 м. Дітлахи бігли у костюмах звірів, незвичних капелюшках. Дехто разом із батьками, як от тримісячний Лука – наймолодший учасник забігу. Його тримав на руках батько – Олександр Пахолюк. Це вже другий благодійних забіг малюка.
Перед нагородженням переможців забігу зі сцени розігрували унікальні лоти – авторські фотографії українського фотохудожника Сергія Михальчука, що були створені у межах проєкту “The Will to Win – Воля до Перемоги!” до Олімпійських ігор в Парижі. На фото – автографи видатних спортсменів і самого фотохудожника. На благодійному аукціоні найдорожчим лотом стала гільза. Її продали за 13 тис. грн.
НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
Переможців по черзі починають запрошувати на пʼєдестал. Вітають подарунками від партнерів та грошовими сертифікатами. Окремо нагороджують учасників за віковими категоріями.
На дистанції 5 км перемогла 58-річна Оксана Бухтоярова з Миколаївської області. Приїхала у столицю спеціально на марафон.
– Я волонтерка, допомагаю нашим хлопцям – роблю консервацію, доначу. Багато моїх знайомих воює, багато, на жаль, уже загинуло. Тому вирішила приїхати на забіг й підтримати ініціативу. Я родом з Тернопільщини. Бігала ще в школі, перемагала в районних змаганнях і брала участь в обласних. Потім навчалася в технікумі спортивного профілю. Там бігала 3, 5 і 10 кілометрів. Зараз бігаю щодня – підтримую форму, – розповіла Оксана Бухтоярова.
Оксана виходить щодня на пробіжки по 5-6 км. Двічі на рік їздить в Карпати й ходить у гори.
– Дистанція на Трухановому острові була незнайома, тож не відразу розрахувала сили. А от настрій маю чудовий! Щодо здоров’я – як у всіх під 60, буває по-різному. Але впевнена, що фізична активність і правильне харчування дуже важливі. Дивлюся на своїх однокласників, знайомих – багато з них слабші, хоча й молодші за мене, – каже Оксана. – Мені потрібен рух. Люблю бігати, грати в баскетбол, плавати. Раджу займатися спортом усім, не тільки одноліткам. Спорт – це життя.
Учасники й відвідувачі після завершення марафону залишаються насолодитися сонячною погодою та скуштувати смаколики на фудкорті. Київський забіг став фінальним у серії “Run4Victory” у 2024 році. Проте організатори вже активно готуються до нового сезону та запрошують усіх охочих долучатись до нових забігів.
Джерело: Gazeta.ua
