Виробництво на російському проєкті “Арктик СПГ-2” у листопаді скоротилося на більш ніж 90%, майже до нуля, через санкції. Без доступу до іноземних технологій та покупців проєкт втрачає економічну доцільність, що ставить під сумнів його подальше існування.
Про це пише Bloomberg. Проєкт, який мав стати ключовим елементом для збільшення експорту скрапленого природного газу (СПГ) та розвитку Північного морського шляху, постав перед масштабними проблемами.
Західні санкції, накладені США та їхніми союзниками, суттєво обмежили можливості “Арктик СПГ-2”. Основними стали:
- відсутність іноземних інвесторів: через санкції багато іноземних партнерів відмовилися від участі у проєкті, що спричинило дефіцит фінансування та необхідних технологій;
- обмеження доступу до обладнання: проєкт не має можливості закуповувати танкери льодового класу, які є критично важливими для транспортування зрідженого газу в арктичних умовах. Це унеможливило плановий експорт вантажів навіть під час сприятливих льодових умов;
- відмова покупців від російського газу: через репутаційні ризики й тиск із боку західних урядів іноземні покупці відмовляються від закупівлі СПГ, що фактично блокує експорт.
У жовтні 2024 року Bloomberg повідомив про зупинення процесів зрідження на заводі. У листопаді ситуація лише погіршилася: згідно з даними галузі, з 1 по 10 листопада родовища, що живлять “Арктик СПГ-2”, виробляли в середньому лише 0,4 мільйона кубометрів газу на добу. Це падіння більш ніж на 90% порівняно з середнім рівнем виробництва у жовтні.
“Арктик СПГ-2” було запущено у четвертому кварталі 2023 року з великими сподіваннями. Проєктна потужність заводу становить 19,8 мільйона тонн СПГ на рік, проте на цей момент функціонує лише одна з трьох запланованих ліній, яка здатна виробляти 6,6 мільйона тонн на рік. Протягом серпня і вересня виробництво збільшувалося, коли льодові умови дозволяли використовувати звичайні газовози для транспортування вантажів. Однак жодна з цих партій не була доставлена до закордонних портів, що свідчить про небажання міжнародних покупців мати справу з російським газом.
У листопаді виробництво впало до найнижчого рівня з вересня 2023 року, коли проводилися пусконалагоджувальні роботи. Навіть під час запуску проєкту обсяги видобутку досягали від 2 до 14 мільйонів кубометрів на добу, що значно перевищує нинішні показники.
“Арктик СПГ-2” був стратегічним проєктом для Росії, адже він мав забезпечити стабільне зростання експорту СПГ та розширити можливості використання Північного морського шляху як альтернативного маршруту для доставки енергоносіїв. Однак санкції призвели до серйозних втрат для російської економіки:
- втрата прибутків від експорту газу: через обмеження на експорт і зменшення видобутку Росія недоотримує значні доходи від продажу СПГ, що впливає на загальний бюджет країни;
- зупинка технологічного розвитку: санкції перекрили доступ до західних технологій, без яких продовження роботи стало неможливим. Відсутність іноземного обладнання унеможливила повномасштабну експлуатацію заводу;
- збитки інвесторів: російська компанія “Новатек”, яка є основним акціонером проєкту, зазнає значних фінансових втрат через зупинення виробництва та неможливість реалізувати заплановані поставки.
Попри критичну ситуацію, російські чиновники продовжують робити оптимістичні заяви щодо майбутнього проєкту. Проте реальні перспективи відновлення роботи залишаються сумнівними.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Росія не може знайти покупців на газ із проєкту “Арктик СПГ-2” через санкції, тому змушена перевозити газ на зберігання. Покупці з інших країн, імовірно, вимагатимуть значних знижок через ризики, пов’язані з санкціями.
Джерело: OBOZ.UA
