Станом на липень 2024 року 266 тисяч українських біженців знайшли роботу в Німеччині, але лише 213 тисяч із них мають стабільну зайнятість із соціальними відрахуваннями. Хоча це значний прогрес, багато українців залишаються на неповній зайнятості або низькооплачуваних позиціях.
Про це пише DW. Програма “Jobturbo”, спрямована на прискорене працевлаштування, дозволила українцям швидше інтегруватися в економіку країни, зокрема через зниження мовних вимог та зміну підходу до кваліфікацій.
У жовтні 2023 року уряд Німеччини впровадив новий підхід до працевлаштування біженців, який включав швидке залучення на ринок праці без обов’язкової вимоги високого рівня володіння німецькою мовою. Українці, які рятувалися від війни, стали основною цільовою групою програми. Програма “Jobturbo”, презентована міністром праці Губертусом Гайлем, мала на меті якомога швидше знайти роботу для новоприбулих українців. Результати вражають – за 9 місяців працевлаштовано 71 тисячу українських біженців, що свідчить про ефективність нових підходів уряду.
Однак не все так однозначно. Незважаючи на те, що кількість працевлаштованих українців зросла, лише 213 тисяч із них отримали роботу з відрахуваннями в соціальні фонди, що свідчить про неповну зайнятість або мінімальну оплату праці. Близько 53% українців із тих, хто працездатний, змогли знайти роботу, але багато з них зайняті на неповний робочий день або на низькооплачуваних позиціях.
З точки зору загальної статистики, українці працевлаштовуються значно швидше, ніж біженці з інших країн, що пов’язано з їхніми особистими прагненнями та зусиллями уряду Німеччини. Проте критики вказують на недостатню кількість працевлаштованих у повноцінних робочих місцях і на те, що значна частина біженців усе ще залишається без стабільної зайнятості.
Важливо зазначити, що німецький уряд змінив підхід до працевлаштування біженців, дозволивши їм працювати навіть із базовими знаннями мови та без визнання кваліфікації, що раніше було необхідною умовою для отримання роботи. За словами канцлера Олафа Шольца, цей підхід нагадує політику 1960-х років, коли гастарбайтери одразу починали працювати, навчаючись мови вже на місці.
Загалом, працевлаштування 266 тисяч українських біженців – це значний крок вперед, але він не вирішує всіх проблем. Німеччина продовжує стикатися з викликами щодо інтеграції мігрантів на ринок праці, і це питання залишається актуальним на фоні політичної напруги та міграційної кризи.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Норвегія почала відмовляти у тимчасовому захисті українським біженцям із регіонів, визнаних “безпечними”, або тим, хто не проживав в Україні під час початку війни. Це частина заходів економії через кризу біженців, яку країна наразі переживає
Джерело: OBOZ.UA
