Коли 24 лютого 2022 року приблизно о 5 ранку путін по центральним телеканалах росії оголосив, що розпочав спеціальну військову операцію проти України, ми вже знали, що почалася війна. За декілька хвилин до 5 ранку моя сім’я, як і мільйони українських сімей, прокинулися від потужних вибухів балістичних і крилатих ракет путінських агресорів.
Оголошуючи початок цієї війни, путін був максимально впевненими у блискавичному успіху ударних армій рф і вже подумки приміряв собі лаври імператора всієї Русі. Йому навіть у страшному сні не могло наснитись те, що відбулося потім і що тепер вже більше ніж два з половиною роки йде ця війна, яка вже перемістилась і на територію росії. А деякі російські аналітики розмірковують над тим, коли ЗСУ переможно увійде в Кремль.
Єдине, що залишилось у активі путіна – ядерна зброя.
Але, усе по порядку.
Ще задовго до 24 лютого 2022 року, коли несподівано для усіх путін розпочав проти України найбільшу війну за останні майже 80 років, протягом довгого часу, використовуючи усі інформаційні ресурси – я писав в категоричній формі про неминучість цієї війни. Багато хто з моїх знайомих, які читали мої матеріали, як в Україні, так і за кордоном, постійно мене попрікали тим, що нагнітаю ситуацію і що ніякої війни не буде, бо – цього не може бути.
Виявилося, що – війна може бути і незважаючи на усі надзвичайно авторитетні політичні і експертні висновки вже третій рік іде справжня війна, яка вже спричинила величезні жертви народу України і зруйнувала значну частину квітучої колись української землі. Багато хто, а точніше – переважна більшість політиків, експертів і людей, як в Україні, так і по усьому світу – недооцінили масштаби божевілля кремлівського правителя, який заради своїх хворобливих амбіцій поставив на карту майбутнє всього людства. Тепер вже багато хто не тільки серед аналітиків чи експертів, а лідерів найбільших країн світу, відверто допускають, що начеб-то регіональна війна між Україною і росією, може в один день перерости в світову глобальну війну.
Але, незважаючи на усі погрози і ядерний шантаж – Україна живе, бореться, перемагає!
Зовсім недавно путін пішов ще далі у своїх погрозах і ядерному шантажу – тепер вже погрожує не стільки Україні, а ще більше Заходу. Тепер багато хто гадає – це черговий блеф путіна чи реальна загроза. А може дійсно путін наблизився вже так близько до ядерної катастрофи, а ми продовжуємо сподіватись, що далі цих погроз путін не піде.
Нещодавно, як зазначають аналітики ISW, путін з новою силою почав погрожувати можливістю ядерної конфронтації між росією та Заходом, щоб посилити контроль над прийняттям рішень Заходом і перешкодити Заходу дозволити Україні використовувати надану зброю для ударів по військових об’єктах у росії. Під час першого відкритого засідання постійної конференції Ради Безпеки росії з питань ядерного стримування 25 вересня цього року Путін заявив, що росія коригує свою ядерну доктрину, щоб внести “роз’яснення” щодо необхідних передумов для застосування нею ядерної зброї. Путін поділився двома “уточненнями” до ядерної доктрини: що Кремль розгляне можливість застосування ядерної зброї у разі “агресії проти росії з боку неядерної держави за підтримки чи участі ядерної держави” або у разі “отримання достовірної інформації про масований запуск повітряно-космічної зброї” проти росії та перетин цією зброї кордонів росії.
Путін уточнив, що це “повітряно-космічна зброя”, яка може виправдати використання російською ядерної зброї, включає стратегічну і тактичну авіацію, крилаті ракети, безпілотники та/або гіперзвукові ракети. Путін, ймовірно, має намір гіперспецифікацією своїх ядерних загроз вдихнути нове життя в набридлу інформаційну операцію кремля, яка “бряцає” ядерною зброєю, і викликати нову хвилю паніки серед західних політиків у особливо критичний момент західних політичних дискусій щодо здатності України використовувати західну зброю.
Офіційні особи кремля регулярно посилаються на слабко завуальовані загрози ядерного протистояння між росією та Заходом під час ключових моментів західних політичних дебатів щодо подальшої військової допомоги Україні — наприклад, триваючі дебати щодо права України використовувати системи, надані Заходом, для нанесення ударів великої дальності по російськім військовим об’єктам, щоб викликати страх серед тих, хто приймає рішення.
Директор Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) Вільям Бернс 7 вересня застеріг західних політиків від побоювань типового “бряцання” ядерною зброєю Росії, а ISW давно вважає, що “бряцання” ядерною зброєю Росії є частиною зусиль кремля сприяти самостримуванню Заходу, а не свідчить про готовність росії застосувати ядерну зброю. ISW продовжує оцінювати, що Росія навряд чи застосує ядерну зброю в Україні чи деінде.
Заява путіна про зміну ядерної доктрини прозвучала через декілька днів після інциденту на російському військовому космодромі Плесецьк. Аналізуючи супутникові знімки та інші данні, на майданчику, де зазвичай випробовували міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) РС28 “Сармат”, як вважають експерти, стався сильний вибух, який, ймовірно зруйнував пускову шахту ракети і саму ракету.
Розробці цієї МБР путін придавав особливо важливе значення, ще в 2018 році виступаючи перед федеральними зборами основу увагу приділив новим потужним видам озброєнь, серед яких найбільш важливим новим видом озброєнь якраз і була ця МБР.
Як завжди у росії, цю МБР прийняли на озброєння і поставили на бойове чергування після всього лише одного успішного випробування — безпрецедентний випадок. Експерти вважають, що цей виріб ще надзвичайно далеко від бойової готовності. Щоб було зрозуміло, свого часу МБР українського виробництва “Воєвода”, перш ніж була поставлена на бойове чергування, не менше декількох десятків разів здійснила успішні випробувальні пуски.
Не можна виключати, що у випадку, якщо Росія 20 вересня дійсно успішно випробувала б цю МБР “Сармат”, то це, ймовірно, повинно було б статися яскравою ілюстрацією до слів путіна про зміну ядерної доктрини.
Успішний старт такої потужної МБР, за задумом, кремлівських сценаристів повинен був справити надзвичайний психологічний тиск не тільки на лідерів західних країн, але й на жителів усією планети. Адже, “Сармат” — нова російська рідкопаливна міжконтинентальна балістична ракета, в якій значною мірою були закладені високі характеристики. Вона повинна нести до 10 тонн ядерних блоків, що набагато більше, ніж у інших ракет. Крім того, вона володіє великою дальністю і високою швидкістю, яка дозволяє їй ефективно протидіяти ПРО на ранньому етапі польоту. Її особливістю є ще й те, що ця МБР з 10 тонами ядерних боєголовок має дальність більше 18 тисяч км і може досягати будь-якої території США не тільки через Північний полюс, але й Південний.
За деякими оцінками спеціалістів, можна припустити, що з 2022 року могло бути ще 4-5 спроб запуску цієї МБР, але вони, мабуть, теж, були невдалі. Можливо однією із головних причин швидких темпів розробки цієї ракети, називають відмову українських розробників із компанії “Південмаш” обслуговувати ракети Р-36М “Воєвода”, які стояли на озброєнні стратегічних ядерних сил росії і які були добре відомі на Заході під назвою “Сатана”. Ця міжконтинентальна балістична ракета українського виробництва була найбільш потужною МБР. Вона була рідкопаливною і шахтного базування.
Тому в недоімперії були вимушені створити власну ракету, під назвою “Сармат”, а фактично це багато у чому модернізована МБР українського виробництва “Воєвода”. Пускові шахти вирішили використовувати ті ж самі – тому що будувати нові для сучасної росії занадто складно і дорого. Відповідно, за основу взяли конструкцію Сатани, яка в росії має назву “Воєвода” тільки з російськими двигунами і ущільненою компоновкою, що дозволило збільшити масу палива і відповідно дальність польоту.
Вага “Сармату” перевищує 200 тонн ( “Сатана” 180 тонн), в шість разів важче і в два рази довша (35 метрів) американської ядерної ракети Minuteman III. Кремлівський диктатор стверджував, що РС-28 “Сармат” може обходити всі сучасні системи протиракетної оборони завдяки своїм перевагам у тактико-технічних характеристиках.
Цінність рідкопаливної ракети, виявилася очевидною на початку 2010-х років, в тому, що у неї досить велика корисне навантаження — доставка ядерних боєголовок, загальна вага яких у “Воєводи” Р-36М була 8800 кілограмів, а у “Сармата” повинно бути 10 тон.
Наприклад, твердопаливні ракети, на відміну від рідкопаливних, менше “грузопід’ємні”. Для порівняння, корисне навантаження (вага ядерних боєголовок) в твердотопливних “Тополя М” і “Ярс” — всього 1200 кілограмів, хоча ці ракети запускаються з рухомих пускових установок, які важко відслідковувати, а рідкопаливні, в тому числі і Сармат з шахтних пускових установок.
На супутникових знімках: замість шахти – провалля діаметром більше 60 метрів, хоча вона була побудована із надміцного залізобетону, який витримує навіть ядерний удар на відстані 100 метрів. І нову шахту недоімперія навряд чи побудує в найближче десятиліття.
Таким чином, можна припустити, що так сильно розрекламована путіним суперсучасна ракета, є нічим іншим, як модернізованою ракетою “Сатана”, яка була створена і виготовлена в Україні. Путінська росія нездатна перевершити розробку українських ракетобудівників.
З усього видно, що випробувальний запуск “Сармата” був важливою частиною цього пропагандистського дійства, з яким виступив путін.
Такти чином, ядерною риторикою та іншими ядерними кроками росія хоче заявити, що у війні в Україні може бути ядерний фактор, який слід враховувати. Однак, ядерна зброя не застосовується в безповітряному просторі. Це ескалаційний крок у відповідь на якісь кроки іншої сторони. Ескалація — це двосторонній процес. Від того, що путін і його прихильники згадують ядерну зброю, насправді нічого не відбувається, тому що США не відповідають на російські ядерні кроки.
Росія проводить навчання стратегічної сили і нестратегічної ядерної зброї, патрулює кордони Західних країн бомбардувальниками і підводними човнами, Росія переміщує ядерну зброю в Білорусь, тощо. У відповідь США говорять, що росія не робить нічого незвичного, чого не робила раніше, не спостерігають підготовку до того, що росія збирається застосувати ядерну зброю, і не бачать причин коректувати свою ядерну політику. США не відповідають на ескалацію, значить, ескалації не відбувається і ядерна зброя в конфлікт не вноситься, як би не хотіла цього росія.
Це, мабуть, на путіна діє надзвичайно негативно, що усі його зусилля направленні на те щоб загострити ядерну тематику, зробити її темою номер 1, не зустрічає адекватної реакції з боку США. Можна не сумніватись, що усі ці провокативні дії і заяви з якими виступає путін чи його найближчі соратники, спрямовані перш за все на США. Саме від США путін чекає відповіді на свій ядерний шантаж. Тільки у разі якщо США вчинять будь-які конкретні дії направлені на протистояння ядерному шантажу путіна, він відчує що його політика ядерного шантажу зустрічає відклик у його головного опонента – США.
Але, США поки що повністю ігнорують будь-які дії чи заяви путіна, які часто носять провокативний характер, США витримують і не піддаються на ці провокації, хоча пильно стежать, що відбувається з ядерним арсеналом путіна – до тих пір поки відповідні органи США не зафіксували зміну в ядерному арсеналі росії чи якісь конкретні дії, направлені на приведення ядерних сил для бойового застосування, реакція США повинна бути миттєвою.
Разом з тим, ми не можемо спокійно спостерігати за відкритим ядерним шантажем путіна, цей шантаж з кожним місяцем стає усе більш зухвалим. Привертає до себе увагу і якась дивна поведінка населення росії, яке у своїй переважній більшості палко підтримує ядерний удар по Україні , або по будь-якій іншій західній країні. Можна при цьому послатись на ефективність путінської пропаганди, але не можна повністю відкидати можливість російського населення, або хоча б якоїсь його частини, критично оцінювати наслідки ядерного удару, який вони підтримують. Божевільний характер цієї пропаганди досяг фактично свого апогею тоді, коли московські попи у рясах публічно благословляють армію росії на нанесення ядерного удару по Україні чи іншим державам, а також публічно освячують російські МБР, які готові до бойового застосування .
Впевнений, що це є великий недолік нашої ідеологічної роботи з російським населенням, якому елементарною мовою необхідно пояснити, що удар ядерною зброєю по іншим країнам і народам, що вони так палко підтримують, може спричинити зворотній удар ще більшої потужності, який знищить не тільки путіна і кремль, а і населення росії, у якого не буде шансів вижити.
Російське населення, отруєне путінською пропагандою, переконане у вирішальній силі російської ядерної зброї, яка їх захистить. Але пропаганда їм не роз’яснила: що від ядерного удару і його наслідків захисту немає.
Російське населення переконане в тому, що путін нанесе першим удар, але при цьому не розуміють, що кожний крок і дії ядерних сил рф знаходиться під повним багаторівневим контролем і нанесення ядерного удару несподівано – практично неможливо.
І ніякої гарантії для росіян, що вони попадуть у рай, як про це їх запевняв путін: немає і не може бути. Таким як путін і його прихильники не може бути місця в раю.
Не треба далеко ходити за прикладами. Якби на МБР “Сармат”, яка нещодавно вибухнула у архангельскій області, була споряджена 10- ти тонна бойова частина ядерної боєголовки і відбувся неконтрольований ядерний вибух, чи уявляють росіяни, які б це мало трагічні наслідки для мільйонів прихильників путіна і величезної території росії, яка перетворилась би у зону лиха?
Але, якщо розмірковувати, як можна забезпечити безпеку українському народу від ядерних погроз путіна, то найбільш ефективним таким засобом є негайне прийняття України повноправним членом НАТО, або, як варіант, прийняти рішення про запрошення України до членства у НАТО, а на період завершення процедури про вступ України до Альянсу, поширити на Україну дію статті 5 Статуту НАТО. Після ухвалення таких рішення уповноважена особа НАТО, а краще лідери світових західних країн, мають оголосити, що НАТО розкриває над Україною “Парасольку Безпеки”, яка буле забезпечуватися усією потугою НАТО.
Такі рішення швидко остудять божевільну голову путіну і будуть зрозумілими російському населенню.
Сармат вже вибухнув, пора зупинитись!
Джерело: OBOZ.UA
