Блог | Чи є достатніми темпи відновлення кредитування?

Із другої половини минулого року гривневе кредитування національної економіки має тенденцію до зростання. За даними оперативної статистики НБУ, на кінець жовтня 2024 року гривневі кредити резидентам, що включають кредити бізнесу і домашнім господарствам, склали 832,7 млрд. грн. Це на 20,9% (+143,7 млрд. грн.) більше ніж у травні 2023 року, коли гривневий портфель кредитів резидентам був на найнижчому рівні із початку повномасштабної війни. При цьому обсяги кредитування населення зростають майже удвічі швидше, ніж у корпоративному сегменті.

Попри позитивні тенденції, наявні темпи розширення кредитування навряд чи можна вважати задовільними, і такими що відповідають потребам відновлення національної економіки:

• Сумарно у всіх валютах кредитний портфель є меншим, ніж на початок повномасштабної війни. На кінець жовтня 2024 року портфель гривневих кредитів резидентам був на 10,6% (+79,9 млрд. грн.) більше ніж на початок повномасштабного вторгнення (на кінець лютого 2022 року). При цьому за цей самий період залишок кредитів резидентам у іноземній валюті скоротився майже на третину або на 3,03 млрд. дол. (110 млрд. грн. в еквіваленті за середнім офіційним курсом). Погашення і скорочення валютного кредитного портфелю, найбільший обсяг якого припадає на корпоративний сегмент, зменшує валютні ризики, утім це також зменшує ресурси для відновлення реального сектору. Отже, сумарно у всіх валютах кредитування національної економіки з початку повномасштабної війни скоротилось.

• Спостерігаються суттєві диспропорції у відновленні кредитування за секторами економіки. За основними видами економічної діяльностіу відносному вимірі найбільше зросли гривневі кредити суб’єктам господарювання у сільському господарстві (+52,6% за з кінця лютого 2022 по кінець вересня 2024), добувній промисловості (+71,5%), тоді як у переробній промисловості зросли на 18,9%, ПЕК – 14,2%, торгівлі – майже не змінились (+1,9% за рахунок оптової торгівлі, тоді як кредитування роздрібного сегменту скоротилось). Є низка секторів, де гривневе кредитування суттєво звузилось із початком повномасштабного вторгнення. Зокрема, у будівництві гривневий кредитний портфель скоротився на 34,9%, транспорті – на 9,2%, ITC – на 88,8% (!).

• Частка кредитів у активах банківського сектору є меншою, ніж на початок повномасштабної війни. За даними НБУ, на кінець третього кварталу 2024 року частка кредитів суб’єктів господарювання і фізичних осіб у чистих активах банківського сектору становила 24,8% (в тому числі корпоративні кредити – 18,2%). Тоді як на кінець 2021 року ця частка була помітно більшою – 36,1% (26,3%). При нагоді слід зазначити, що за цей самий період частка чистих активів банків в ОВДП скоротилась з 28,6% до 27%, тоді як частка депозитних сертифікатів збільшилась із 10,4% до 14,7%, а коштів у НБУ та інших банках (насамперед, через збільшення норм обов’язкового резервування)– збільшилась із  13% до 22%.
• Кредитування національної економіки як частка ВВП продовжує скорочуватись. Рівень проникнення кредитів резидентам (бізнесу та населенню) суттєво впав до повномасштабної війни, а після її початку скоротився до ще більш низького рівня. Частка кредитів резидентам до ВВП у 2019 році становила 24,4%, у 2020 – 22,5%, 2021 – 19,2%, 2022 – 19,2%, 2023 – 15,3%. У 2024 році навіть за існуючих тенденцій у нарощуванні гривневого кредитного портфелю і поточного прогнозу НБУ номінального ВВП (7 630 млрд. грн.), ця частка скоротиться до рівня 14,7% ВВП. Слід відмітити, низький рівень проникнення кредитів виступив певним буфером, мінімізувавши негативні наслідки для банківської системи із початком повномасштабної війни. Утім на даному етапі це стримує економічне відновлення, тим паче з врахуванням існуючих вад залучення фінансування реального сектору через інші канали (фондовий ринок, корпоративні облігації, зовнішнє комерційне фінансування тощо). За даними Світового банку, обсяг внутрішнього кредиту приватному сектору (всі фінансові ресурси приватному сектору, які надаються НБУ, банками, небанківськими установами тощо) за підсумками 2023 року оцінювався у 23,3% ВВП. Для порівняння у Польщі 34,8% ВВП, Угорщині – 33%, Литві – 35,2%, Чехії – 49,8%, Словаччині – 61,8% (співставний із Україною низький рівень проникнення внутрішнього кредитування спостерігався у Румунії – 23% ВВП). Це свідчить про недостатній рівень розвитку фінансового посередництва в країні.       

Відновлення кредитування стримується низкою факторів:

• Насамперед, самою повномасштабною війною, яка породжує невизначеність як для позичальників, так і кредиторів, пригнічуючи інвестиційну активність, стримуючи “апетит до ризику” і мотивуючи більш жорсткі стандарти кредитування,
• Повільним і нерівномірним відновленням економічної активності, що впливає на фінансовий стан позичальників,
• Наявністю висококонцентрованих галузей економіки (ГМК, транспорт, частково машинобудування, енергетика) із історично низьким рівнем проникнення банківських кредитів та фінансуванням переважно за рахунок внутрішньо-групових/ зовнішніх позик.
• Значним обсягом непрацюючих кредитів (NPL), що хоч і має тенденцію до зменшення, залишається на високому рівні. На початок жовтня цього року частка NPL становила 32,3% від всього кредитного портфелю (40,7% за кредитами бізнесу), тоді як до повномасштабної війни 26,6% (31,5%) відповідно.

З початку повномасштабної війни обсяг NPL збільшився на 110,4 млрд. грн. При цьому 83% цього приросту припадає на державні банки. Списання NPL у корпоративному сегменті відбувається вкрай повільно. 

• Високими процентними ставками за новими кредитами. Останні знизились на 5 в.п. від пікових значень у середині 2023 року, але залишаються обтяжливими для позичальників. Так, на кінець жовтня ставки за новими кредитами (у гривні за корпоративними кредитами, без овердрафту) складали 15,4%. За даними НБУ, у ІІІ кварталі 2024 року частка гривневих субсидованих кредитів бізнесу за програмою “5-7-9” скоротилась до 34% у валовому портфелі.  

На що потрібно звернути увагу?

З огляду на потреби відновлення економіки, високу операційну ефективність і прибутковість банківського сектору, завдання нарощування банківського кредитування мають отримати більший фокус і активізацію, насамперед на рівні державних банків, звісно не порушуючи при цьому фундаментальних засад макрофінансової стабільності. 

На моє переконання, основні зусилля найближчим часом мають бути сконцентровані навколо подальшого розвитку і нарощування програм спеціалізованого субсидованого кредитування (ОПК, енергетика, переробка), кредитної підтримки МСБ на територіях, які були де-окуповані, та/або залишаються наближені до зони активних бойових дій, підтримки ВПО, відбудови знешкодженого житла/ інфраструктури. Це може бути досягнуто за рахунок розширення кредитування пріоритетних сфер державними банками, завершення трансформації Фонду розвитку підприємництва в Національну установу розвитку як банку із спеціалізованим мандатом на післявоєнну відбудову (нагадаю відповідний законопроект прийнято у першому читанні), збільшення залучення іноземних фінансових установ у відновлення економіки (надання гарантій українським банкам, виділення безпосереднього фінансування виробникам, насамперед ОПК), розвитку фінансових інструментів, які  підтримуватимуть кредитування (страхування військових ризиків, торгового факторингу, фінансового лізінгу тощо). Не менш важливим залишається  активізація розчистки банківських балансів від непрацюючих кредитів, в т.ч. але не виключно за рахунок зміни підходів до реструктуризації такої заборгованості з метою її пришвидшення, розвитку ринку інфраструктури NPL, удосконалення процедур банкрутства, створення спеціалізованого санаційного банку, який би взяв на свій баланс всі або частину нових воєнних NPL, насамперед у сегменті державних банків.

Реалізація цих та інших заходів, зокрема визначених у Стратегії із розвитку кредитування, стратегії розвитку фінансового сектору, а також у відповідних рекомендаціях Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики, сприятиме поглибленню “здорового” банківського кредитування. На рівні із залученням прямих іноземних інвестицій, зовнішнього офіційного фінансування, це є передумовою стійкого відновлення економіки та подолання наслідків повномасштабної війни.