Сили оборони України, попри обмежені ресурси, завдяки далекобійним ударам в глибокий тил Російської Федерації, досягають успіху. Таку думку висловив полковник збройних сил Австрії Маркус Райснер, керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії, в інтерв’ю для "Укрінформ".
"Щодо масштабу пошкоджень, я наведу цифру українського Генерального штабу, яка, на мою думку, є правдоподібною. За цими даними, від 43 до 45 відсотків російських нафтопереробних установок знищено або пошкоджено. Це величезний масштаб. Кадри із соціальних мереж також показують, що українські "далекобійні санкції", як українці самі називають ці удари, справді дають результат", - відзначив Райснер.
Також він зауважив, що Росія тим часом намагається реактивувати старі децентралізовані виробничі майданчики. Однак, унаслідок цього в України з’являється більше цілей, але водночас російській протиповітряній обороні доводиться захищати значно більше об’єктів.
"Ще один важливий чинник - вплив американської розвідувальної інформації та штучного інтелекту, зокрема MAVEN від Palantir. Це дає Україні змогу дуже цілеспрямовано використовувати свої обмежені ресурси, обирати нові коридори для атак і нові цілі. Саме це робить можливим успіх, який ми зараз бачимо", - підкреслив Райснер.
Окремо, говорячи про наслідки українських далекобійних ударів, він відзначив важливість розрізнення, з одного боку, сирої нафти, а з іншого - бензину і дизельного пального.
"Сира нафта й надалі дає Росії змогу продавати її на світових ринках. Цьому, серед іншого, сприяє криза навколо Ірану, яка призвела до зростання цін на нафту. Україна хоча й зосередилася на портах завантаження й розвантаження, таких як Усть-Луга, та завдала там серйозних пошкоджень, Росія все одно може експортувати нафту", - підкреслив полковник збройних сил Австрії.
Тому, на його думку, поки ці гроші надходять до російської скарбниці, вони залишаються доступними для воєнної економіки.
"Другий напрям - дизельне пальне й бензин. Вони потрібні в повсякденному житті, але також збройним силам на фронті. Тут виникає парадоксальна ситуація. Оскільки масштабних механізованих атак зараз немає, потреба в пальному також знизилася. Їздять "Жигулі" й "Буханки", але немає великої кількості важких танків із величезним споживанням пального", - зауважив він.
Разом з тим, полковник додає, що спостерігаються дефіцит, довгі черги й подекуди навіть бійки.
"Проте широкого протестного руху з цього поки що не виникло. Тому вирішальний важіль, на мою думку, - це не так тиск на забезпечення населення пальним, як тиск на постачання ресурсів і грошей для воєнної економіки. Для цього передусім потрібно обмежити діяльність "тіньового флоту" і перекрити експорт, зокрема сирої нафти", - переконаний Райснер.
Далекобійні удари по РФ - що відомо
За даними видання Politico, українські далекобійні удари доводять Росію до критичної точки. Зокрема, українські ракетні та безпілотні удари по ключовій енергетичній інфраструктурі в останні тижні перетворили війну з відносно незначного подразника, який більшість росіян могли ігнорувати, у негайну й дедалі гострішу паливну кризу.
Ще 1 травня 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що РФ вже втратила мільярди доларів від українських ударів по нафтових обʼєктах. Лише за квітень завдяки далекобійним санкціям сталося скорочення російського нафтового прибутку, дистанція та інтенсивність санкцій.
Джерело: УНІАН