З вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. А з 2027 року її впровадять повноцінно і діти здобуватимуть освіту вже 12 років.
Вони отримають більше можливостей для індивідуального розвитку та зможуть реалізувати власний потенціал.
Реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої - інтереси, здібності та освітній вибір кожного учня, пише Міністерство освіти та науки України.
"Профіль більше не буде прив'язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї - формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії, пояснює 24tv заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова.
Учень більше не буде прив'язаний до одного профілю лише тому, що навчається у певному класі. Під час вивчення профільних дисциплін ліцей може формувати групи учнів з усієї паралелі - відповідно до освітнього вибору дітей.
"Правило 8 учнів": що це означає для ліцею
Де-факто Постанова № 498 дозволяє ліцеям відійти від жорсткої прив'язки профілів до конкретного класу.
Якщо на паралелі 10-11 класів (а згодом і 12-х) набирається щонайменше вісім учнів, які обрали певний профільний предмет або курс, ліцей може створити окрему змінну групу, передбачити педагогічне навантаження та офіційно організувати навчання. При цьому поділ на профільні групи можливий за умови, що клас налічує не менше 16 учнів - саме тоді й утворюються групи від 8 осіб кожна. Малочисельні класи, наприклад із 5-7 учнів, на окремі профільні групи не ділять.
Держава свідомо знижує планку до 8 учнів, аби ліцеї перестали створювати "паперові" профілі. Краще мати реальну вмотивовану групу з восьми дітей, які поглиблено вивчають хімію чи фізику, ніж формально утримувати цілий профільний клас, де значна частина учнів не пов'язує своє майбутнє з цим напрямом. Це фундаментальний перехід від кількості до якості.
Наприклад, у паралелі є 48 десятикласників, які формально навчаються у двох десятих класах. Під час профільних предметів система може працювати зовсім по-іншому. Скажімо, 10 учнів обирають математичний профіль, 12 - біолого-хімічний, 9-ІТ-напрям, а решта - історико-правовий профіль, уточнила Кузьмичова.
Два рівні конкурсного відбору
Адміністраціям ліцеїв важливо розрізняти два різні механізми:
Конкурс при вступі до ліцею: Проводиться лише у випадку, якщо кількість охочих перевищує спроможність закладу.
Відбір на профіль: Внутрішній розподіл учнів, якщо кількість місць у конкретній лабораторії чи спеціалізованому класі обмежена.
Механізм пріоритетності
Щоб уникнути хаосу під час розподілу, учні зможуть вказувати декілька профілів у порядку пріоритетності. Якщо на обраний профіль не набереться група або в лабораторії не вистачить місць, учень автоматично переходить до наступного обраного ним напряму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 45% батьків підтримують реформу профільної школи НУШ - дослідження
Як де-факто змінюється розклад ліцею
Для адміністрації закладу це означає перехід до двох різних режимів організації освітнього процесу.
Перший - обов'язковий мінімум. Предмети, спільні для всіх учнів незалежно від профілю, - українська мова та література, математика, історія та громадянська освіта, природничі науки тощо - можуть викладати у звичних класах або потоках. Тут ліцей зберігає традиційну класно-урочну модель.
Другий режим - профільний, під час якого фіксований поділ на класи перестає бути визначальним. Учні переходять у змінні групи відповідно до обраних освітніх траєкторій. Наприклад, учні з різних класів можуть об'єднуватися в одну групу для поглибленого вивчення фізики, в іншу - для біології та хімії, ще в іншу - для іноземних мов. Тобто учнівство навчається не лише зі "своїм" класом, а рухається між різними профільними групами відповідно до обраної освітньої траєкторії.
Важливо розуміти, що гнучкий розклад працює лише тоді, коли під нього створено відповідне освітнє середовище. Трансформація простору ліцею - це не про придбання 3D-принтера чи точковий ремонт. Держава інвестує мільярди гривень субвенцій саме під комплексні рішення.
Джерело: Gazeta.ua
