Бомби не переконали: Bloomberg пояснив, чому Іран став ще жорсткішим у переговорах зі США

Після понад місяця загрозливої риторики та ескалації ультиматумів з боку президента США Дональда Трампа, кульмінацією яких стала його погроза "відкинути Іран у камʼяний вік" бомбардуваннями, стали відомі результати. Як пише Bloomberg, американський лідер зміг хіба повернути час назад близько на шість тижнів.

"Коли обидві сторони зустрінуться в Ісламабаді в суботу, вони зіткнуться з тими самими суперечками, які не вдалося вирішити під час переговорів у лютому, що передували війні, а також із новими, ще більш гострими проблемами. Якщо Трамп сподівався, що його бомби змусять Іран пошкодувати про те, що він тоді не погодився на угоду, то, схоже, цей план обернувся проти нього. Тегеран зазнав тисяч жертв, але його умови для миру стали ще більш максималістськими, ніж раніше", - пояснили у матеріалі.

Тепер Іран хоче отримати постійний контроль над Ормузькою протокою, скасування всіх первинних та вторинних санкцій, виведення військ США з регіону та фінансову компенсацію за збитки, яких він зазнав під час конфлікту.

"З деяких питань можна побачити контури потенційного компромісу. США можуть погодитися на певне збагачення урану в Ірані та розведення іранських запасів урану - саме ту угоду, яка була на столі в лютому, - тоді як Тегеран може погодитися на обмежене або умовне скасування санкцій. США можуть заявити, що збережуть свої бази на Близькому Сході, а Іран може сказати своїм основним прихильникам, що зробив ці об’єкти тягарем для країн, які їх приймають", - підкреслюють в Bloomberg.

Проте, як додають у матеріалі, ситуацію з Ормузькою протокою вирішити складніше. Попри те, що ця протока є міжнародним водним шляхом, який номінально відкритий для всіх, Іран не збирається відмовлятися від свого новонабутого впливу на світові енергоносії. 

"Якщо Трамп не зможе (або не захоче) скасувати контроль Ірану над цим стратегічним пунктом, йому, можливо, доведеться з цим змиритися - звідси й його пропозиція про "спільне підприємство" з Іраном для управління транзитом. Високі принципи, такі як свобода судноплавства, можуть швидко забутися в процесі компромісів, особливо з огляду на те, що жодна з країн не є учасницею Конвенції ООН з морського права, яка встановлює основні принципи морського управління", - зауважили у публікації.

Крім того, якщо Тегеран не був готовий скорочувати свої військові потужності під час відносного спокою, то після війни це взагалі нереально. Тому наполягання Ірану на поширенні перемирʼя на Ліван є сигналом того, що він не планує відмовлятися від "Хезболли", яка вже давно є "перлиною в короні його так званої "осі опору"".

"Запевнення, що Ісламська Республіка не буде прагнути отримати ядерну зброю або розробляти міжконтинентальні ракети, можуть дозволити американському президенту заявити про перемогу на цьому фронті, але жодне з них не буде означати поступку, оскільки вони не є новими. Такі запевнення також не заспокоять арабські країни Перської затоки або Ізраїль, які залишаються в зоні досяжності існуючої звичайної зброї Ірану", - вважають в Bloomberg.

Також перешкодою може стати премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, який не буде представлений на переговорах та заявив, що ще не досяг своїх цілей. 

"Деякі громадяни його країни висловлюють почуття зради через перспективу того, що США односторонньо завершать війну, яку союзники розпочали разом. Це означає, що будь-який мир, ймовірно, буде нестійким, і найкращим результатом дипломатичних зусиль цього вікенду може стати розмита домовленість про продовження переговорів", - підсумували у матеріалі. 

Ситуація на Близькому Сході

Раніше The New York Times пояснив, про що можуть домовлятися США та Іран. Зокрема спецпосланник президента Джозефа Р. Байдена-молодшого з питань Ірану Роберт Меллі наголосив, що угода про припинення вогню повна неоднозначностей і США та Іран вже сперечаються щодо неї.

"Це буде дуже складне, недосконале припинення вогню. Але в мене таке відчуття, що обидві сторони хочуть хоча б перевірити, що можливо, за столом переговорів", - додала експертка з питань Ірану.