Спецпредставник США Стів Віткофф, серед іншого, повіз російському диктатору Володимиру Путіну переказ того, про що європейські лідери разом з президентом України Володимиром Зеленським говорили напередодні в Осло. Зокрема, мова про один з варіантів гарантій Україні, який Зеленський назвав "п’ята стаття [Статуту НАТО] – полегшена версія".
"Полегшена" - головне слово тут. Адже Стаття 5 Вашингтонського договору важить стільки, скільки за нею стоїть: 32 парламенти, ратифікація, ядерна парасолька.
Втім, текст статті, до речі, значно м'якший, ніж його звикли уявляти: кожен союзник вживає заходів, "які вважає необхідними", і лише "включно" зі збройною силою.
Тобто Стаття 5 і так залишає кожній столиці країн-учасниць НАТО простір для рішення. Тож чи можна її ще "полегшити"?
Можна. Причому, двома способами. Або прибрати назву "НАТО" і лишити зобов'язання - і тоді це той самий договір під іншою вивіскою. Або лишити назву "НАТО" і прибрати зобов'язання, і тоді це буде Будапештський меморандум із новим номером.
Як розповів Зеленський в інтерв'ю Corriere della Serа, Київ готовий обговорювати рівноцінні гарантії навіть під іншою назвою, але з тією самою юридичною силою. Простими словами, слово "НАТО" віддати можна, а силу - ні.
Що саме написано в "полегшеному" варіанті, хто, за яких умов і за якою процедурою? Публічно не відомо. А без цього слово light покриває, фактично, все: мова може йти як про європейський контингент з американською розвідкою, так і про декларації про наміри.
У будь-якому разі, пропозиції читатимуть у Петербурзі. А відповідь, вочевидь, Київ "почує" за день.
Фактично, перелік варіантів захисту України від Росії першою рецензує Кремль.
І треба не забувати, що Віткофф уже возив Путіну схожий папірець. Ще рік тому він розповідав CNN, що російський диктатор погодився на гарантії Україні "на кшталт Статті 5". Але… Відтоді минув рік. І це був рік війни.
Тут є кілька питань. Якщо Москва тоді погодилась, навіщо "друге читання"? А якщо ні, то що саме спецпредставник США тоді почув у Кремлі?
Ну, і не можна не брати до уваги третього читача пропозицій, напрацьованих в Осло. Він, до речі, висловився раніше за РФ.
Нагадаю, віцепрезидент США Джей Ді Венс в нещодавньому інтерв’ю на пряме запитання, чи Україна союзник США, відповів, що в певних питаннях партнер, формального союзу немає, і в НАТО їй не треба. Примітно, що того самого дня американська делегація в Осло ще раз запевнила Україну, що гарантії будуть сильними.
Чи можуть обидві заяви бути правдою? Гарантії справді бувають сильними і для партнера. Питання, чи сильнішими за слово "партнер". Бо саме від цього залежить, хто і коли виконуватиме написане.
В будь-якому разі Україна своє зробила: Київ поставив термін на відповідь, назвав червоні лінії та натякнув про юридичну силу домовленостей. Що відповість Росія – вирішує Путін. А чим його відповідь вимірюватимуть, схоже, вже вирішили в Осло.
Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланнямДжерело: УНІАН
