Біля автозаправних станцій у Тегерані утворилися довгі черги. Блокада з боку США спричинила дефіцит пального та посилила занепокоєння серед автомобілістів, що свідчить про дедалі більший вплив війни на економіку Ірану, пише Financial Times.
Ажіотаж виник після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про нову кампанію економічної війни проти Тегерана. Організація з оптимізації споживання енергії – іранська державна структура, відповідальна за управління паливними ресурсами, – попередила про "критичний" дефіцит бензину.
Один із працівників АЗС у столиці розповів, що люди поспішають заправлятися "ще до того, як у них закінчиться пальне в баках", оскільки побоюються, що війна може відновитися або ціни зростуть. За словами працівника, обмеження у 20 літрів на автомобіль змушує водіїв повертатися на заправки знову і знову.
Іран, який є великим експортером нафти, протягом тривалого часу покладався на імпорт бензину, щоб компенсувати дефіцит власних поставок. Однак морська блокада США, запроваджена 14 липня, суттєво обмежила можливості Ірану закуповувати пальне. Крім того, ще на початку війни американо-ізраїльські бомбардування знищили частину нафтопереробних потужностей країни.
Імпорт через північні маршрути також суттєво ускладнився через наслідки війни в Україні та втрату Росією значної частини своїх нафтопереробних потужностей.
Організація з оптимізації споживання енергії повідомила, що наразі Ірану не вистачає 15 млн літрів бензину для покриття загального добового попиту, який становить 135 млн літрів.
Іранські чиновники заявляють, що дефіцит пального посилився через систему субсидій, завдяки якій 90-мільйонне населення країни отримує один із найдешевших видів бензину у світі. Водії платять від 15 000 іранських ріалів (0,0075 дол.) до 50 000 ріалів за літр. В уряді кажуть, що нинішня система квот більше не стійка через стрімке зростання інфляції та перебої з постачанням, спричинені війною.
РекламаПрезидент Ірану Масуд Пезешкіан цього місяця заявив, що продаж бензину за цінами, нижчими за ринкові, чинить величезний тиск на державні ресурси, необхідні для субсидування продуктів харчування та підтримки працівників. При цьому Мохсен Хаджі-Мірзаї, глава адміністрації Пезешкіана, 24 серпня заявив, що уряд має намір скоротити квоти, однак остаточного рішення щодо цін поки не ухвалено.
"Людям, можливо, доведеться платити вищі ціни за споживання понад встановлені для них квоти", – сказав він.
Перспектива підвищення цін на пальне для населення, купівельна спроможність якого нині слабша, ніж будь-коли, надзвичайно чутливе питання. Так, національна валюта Ірану останніми днями впала до нового мінімуму – 2 млн ріалів за долар. Річна інфляція наблизилася до 90%, а продовольча інфляція становить близько 130%.
Передбачається, що іранський уряд продовжить вживати короткострокових заходів для забезпечення постачання пального, одночасно намагаючись розвивати громадський транспорт, а також вітчизняну автомобільну та нафтопереробну промисловість.
Джерело: УНІАН
