Країни східного флангу НАТО активно зміцнюють свої кордони та оборонні можливості, дедалі більше виходячи з припущення, що в разі потенційного конфлікту їм доведеться певний час стримувати російський наступ власними силами. Про це йдеться у великому репортажі Politico, журналісти якого побували на кордонах Фінляндії, Польщі та Литви, оцінюючи готовність держав до можливого протистояння з Росією.
Як пише видання, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році ситуація на східному кордоні НАТО кардинально змінилася. Додатковим чинником стала невизначеність щодо майбутньої ролі США в європейській безпеці після заяв президента Дональда Трампа про можливий перегляд американських зобов'язань перед союзниками.
Автори зазначають, що супутникові знімки свідчать про посилення російської військової присутності біля кордонів Фінляндії та інших країн блоку. Саме тому держави регіону прискорюють будівництво укріплень, закупівлю озброєнь, розширення резервів і підготовку військових.
Особливу увагу Politico приділяє Фінляндії, яка має найдовший сухопутний кордон НАТО з Росією – понад 1300 кілометрів. Видання нагадує, що, на відміну від решти Європи, країна зберігала обов'язкову строкову службу навіть після завершення холодної війни та розвивала концепцію тотальної оборони.
Командир прикордонного району Північної Карелії Матті Піткянійтті наголосив, що історичний досвід залишається визначальним для сучасної фінської стратегії. "У Зимовій війні Фінляндія почувалася дуже самотньою, маючи дуже мало допомоги від інших країн", – сказав він.
Видання також цитує голову парламентського комітету з оборони Фінляндії Юкку Копру, який пояснив ставлення країни до членства в Альянсі.
"Ми раді бути в альянсі, але все ще розуміємо, що перший удар нам доведеться прийняти самостійно, перш ніж буде задіяна стаття 5 НАТО", - зауважив він.
РекламаУ Польщі, розповідає Politico, головним оборонним проєктом став "Східний щит" – масштабна система фортифікацій уздовж кордонів із Калінінградською областю РФ та Білоруссю. Вона включає бетонні протитанкові загородження, рови, бункери, мінні поля, мережу датчиків і безпілотників. Водночас журналісти зауважують, що на окремих ділянках укріплення кордону просувається повільніше, ніж заявляла влада.
Литва ж робить ставку на тісну взаємодію із союзниками. Як зазначає видання, країна не розраховує самостійно відбити масштабний напад, тому прагне максимально швидкого залучення сил НАТО. Одним із ключових елементів цього плану має стати постійне розміщення німецької бригади.
Підсумовуючи результати поїздки, автори матеріалу зазначають, що Фінляндія робить усе, аби ускладнити можливе вторгнення, Польща швидкими темпами нарощує військовий потенціал і систему укріплень, а країни Балтії концентруються на тому, щоб не залишитися сам на сам із загрозою.
"Європа, можливо, ще не готова захищатися самостійно. Але на своєму східному кордоні вона вже готується до дня, коли їй, можливо, доведеться почати це робити", - резюмують автори публікації.
Російська загроза для Європи
Як писав УНІАН, аналітики змоделювали вторгнення Росії до Литви й показали, що масове застосування сучасних дронів зі штучним інтелектом може радикально змінити перебіг війни на користь НАТО.
У песимістичному сценарії російські війська швидко просуваються з трьох напрямків, майже оточуючи Вільнюс, тоді як союзники вагаються з відповіддю. У більш оптимістичній версії литовські та німецькі сили мають тисячі дронів HX‑2, які знищують третину російських сил у перші десять днів, зриваючи наступ.
Джерело: УНІАН