Країна НАТО знайшла дешевшу відповідь на дрони замість винищувачів, - BI

Латвія будує автоматизовану протидронову стіну, створену за зразком української, вздовж усього свого східного кордону з Росією.

Як повідомив Business Insider міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс, ця система покликана зробити винищувачі останньою лінією оборони, а не першою. Це має зменшити потребу використовувати дорогі винищувачі та ракети для перехоплення дешевих безпілотників. Очікується, що будівництво системи буде завершено до кінця вересня.

За словами Мелніса, система призначена для виявлення та знешкодження "будь-якого дрона, що пролітає". Винищувачі, за його словами, виступатимуть "допоміжним засобом" для зупинки дронів. Якщо дрон прорве захисний бар’єр, для його перехоплення будуть задіяні літаки НАТО.

Підхід Латвії спрямований на вирішення проблеми, з якою стикається НАТО в ширшому контексті: використання винищувачів, таких як F-35, F-16 та Rafale, для збивання дешевих дронів за допомогою ракет "повітря-повітря" може виявитися надто дорогим. Ракети "земля-повітря" можуть обійтися ще дорожче, що ставить захисників у нестійке становище.

Мелніс зазначив, що важливо, аби дрони перехоплювалися за допомогою "дешевої, але надійної системи".

Він охарактеризував дрони-перехоплювачі, які українці першими почали застосовувати як економічно ефективний засіб захисту, як "дешеву технологію порівняно з ракетою".

Кордон, що зупиняє дрони

Мелніс зазначив, що новий бар’єр проти дронів має ключове значення, оскільки, зрештою, "це не російсько-латвійський кордон. Це кордон між Росією та НАТО, між Росією та Європою".

Він зазначив, що, хоча ця ділянка російського кордону межує саме з Латвією, "ми є членами НАТО і країною Європейського Союзу". За його словами, будь-який дрон, що перетинає кордон, "входить у повітряний простір НАТО. Це дрон, що влітає до Європи".

За прикладом України

Як зазначає видання, цей оборонний план був натхнений прикладом України, яка розробила цілу низку недорогих безпілотників-перехоплювачів, щоб зупиняти російські ударні дрони без використання дорогих ракет протиповітряної оборони. Цей досвід став тривожним сигналом для всієї Європи.

Війна Росії проти України продемонструвала обмеженість стратегії, що базується на використанні дорогих засобів захисту проти дешевих дронів, які можна запускати у великій кількості й перевантажувати системи ППО.

За словами Мелніса, мета також полягає в тому, щоб солдати ухвалювали лише "остаточне рішення про нейтралізацію" дрона.

"В іншому випадку виявлення, відстеження та запуск – усе це відбувається автономно", – сказав він.

Це дає Латвії змогу покладатися на технології, щоб зменшити кількість військовослужбовців, необхідних для роботи системи.

Латвія вивчає український досвід протидії дронам

Латвія активно вивчає досвід України у протидії російським дронам. За словами Мелніса, під час війни в Україні дрони-перехоплювачі демонструють "дуже високу надійність і коефіцієнт ураження цілей" проти російських безпілотників, тому цей досвід враховують під час планування оборони Латвії.

Країна також співпрацює з українськими оборонними компаніями, щоб застосовувати отримані на полі бою уроки у власній обороні. Водночас Мелніс наголосив, що Латвії не варто просто копіювати українські рішення, адже потенційний конфлікт за участю країни НАТО може суттєво відрізнятися від війни в Україні. За його словами, український досвід допомагає НАТО зрозуміти, як готуватися до такої війни та розвивати необхідні спроможності.

Латвія і боротьба із дронами

Раніше повідомлялося, що у Латвії забули закупити боєприпаси для систем боротьби з дронами. Прем'єр-міністр країни Андріс Кулбергс не уточнив, про яку саме закупівлю чи антидронову систему йдеться і яке відомство країни відповідало за те, що боєприпаси не придбали.

Він пояснив, що поки не можна розголошувати подробиці щодо інцидентів з безпілотниками та оборонних можливостей, оскільки це питання ще вирішується.