За рік США двічі зазнали поразки через здатність супротивника використовувати та контролювати головні артерії світової економіки як зброю. Спочатку Китай використав своє лідерство у сфері рідкоземельних мінералів, щоб домогтися перемир'я у торговельній війні президента Дональда Трампа, а потім Іран перекрив Ормузьку протоку, взявши в заручники світові енергетичні ринки і домігшись перемир'я.
Газета The Washington Post пише, що колись Вашингтон мав майже монопольне право на ведення економічної війни, караючи непокірні країни забороною на використання долара або доступом до передових технологій. Але в міру того, як віра в глобальну економічну інтеграцію руйнувалася, країни все частіше стали розглядати торговельні зв'язки як потенційні точки тиску. У відповідь на це США, Китай і Європа вживають заходів щодо зміцнення економічної оборони, інвестуючи у власне виробництво товарів першої необхідності.
Однак США насилу пристосовуються до мінливої ситуації. Протягом обох своїх термінів у Білому домі Трамп активно застосовував фінансові санкції, завдаючи ударів по країнах, окремих особах і компаніях. Однак адміністрація виявилася захоплена зненацька, коли інші країни почали використовувати свої економічні переваги як зброю.
"Виявляється, не всі ключові точки перебувають під контролем США. Ми живемо у світі, де США просто не можуть більше безкарно робити те, що, як вони думали, їм зійде з рук", – сказав співавтор книги "Підпільна імперія", присвяченої економічній війні, Генрі Фаррелл.
10 квітня Трамп скептично відгукнувся про здатність Ірану утримувати комерційні важелі тиску, применшуючи масштаби глобального економічного хаосу, який він спричинив. Однак навіть після того, як було укладено крихке перемир’я, близько 3 200 суден, включаючи 800 танкерів і вантажних суден, застрягли на захід від протоки в Перській затоці, за даними компанії Windward, що займається морською розвідкою.
Іран пропускає невелику кількість суден за умови, що вони сплачують мито і належать до неворожих країн. Тривалий вплив Ірану на ситуацію в протоці не тільки призвів до зростання цін на бензин і дизельне паливо для американців, але й починає позначатися на вартості матраців, добрив, алюмінію, пластмас, а також фруктів і овочів.
Незалежно від результату переговорів про припинення вогню між США та Іраном, країни, що залежать від Ормузької протоки, вже розробляють плани щодо зниження вразливості у разі її подальшого блокування.
Джерело: УНІАН
