Зовнішньополітична команда російського диктатора Володимира Путіна може відчувати занепокоєння через погані новини для свого боса.
Як пише у своїй колонці оглядач Euobserver Едвард Лукас, серед поганих новин – подвійний удар по Кремлю з боку Комуністичної партії Китаю. Зокрема, вона відмовляється постачати морські силові установки для суден, необхідних для арктичного "Північного морського шляху".
А запланований газопровід "Сила Сибіру-2" обсягом 50 млрд кубометрів практично скасовано через вимоги Китаю щодо ціни на газ, яку сплачують російські споживачі: $50 за 1000 кубометрів. Це одна п’ята від того, що пропонував Кремль, при й без того значній знижці.
Але у Китаю є й інші варіанти. Це дає йому важелі впливу, зазначив Лукас.
При цьому, як він зазначив, Росія, навпаки, втратила час та інших покупців: решта поставок трубопровідного газу до Євросоюзу припиняться у 2027 році.
Більше того, удари України по російських нафтопереробних заводах означають, що тепер Росії доведеться імпортувати нафтопродукти з Китаю: ще один козир у рукаві для Пекіна.
Інші країни також відчувають слабкість Росії й діють відповідно, зазначив оглядач.
Казахстан, Азербайджан, Вірменія
Наприклад, Казахстан нещодавно заборонив більшу частину імпорту російської пшениці.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв демонстративно підтримав Україну під час недавнього публічного виступу.
А Вірменія в односторонньому порядку просувається вперед із роботами з відновлення залізничного сполучення з Туреччиною та Азербайджаном, незважаючи на затягування з боку Росії, яка номінально керує залізницею, перерахував Лукас.
Відносини Росії та Китаю
Взимку цього року стало відомо, що Китай посилив підтримку Росії у її війні проти України за підсумками 2025 року. Цього року Китай лише посилить цю підтримку, заявили західні чиновники.
А нещодавно видання The Economist написало про те, що залежність Росії від Китаю у забезпеченні війни проти України зростає через посилення західних санкцій. Пекін формально зберігає позицію "нейтралітету", проте фактично підтримує російський військово-промисловий комплекс через постачання критично важливих товарів. Зокрема, за оцінками аналітиків, Китай забезпечує Росію широким спектром продукції подвійного призначення – від мікроелектроніки до промислового обладнання.
Джерело: УНІАН