Китай значно посилив контроль за використанням цивільних безпілотників у містах, і однією з головних причин такого курсу могли стати українські атаки дронами по території Росії. Про це пише South China Morning Post (SCMP).
Як зазначає видання, ще кілька років тому польоти дронів над великими китайськими містами були звичним явищем, а інтернет був завалений мальовничими видами китайських мегаполісів, знятими за допомогою приватних дронів. Однак тепер польоти в більшості центральних районів міст або повністю заборонені, або потребують спеціального дозволу, який отримати вкрай складно.
За даними SCMP, 20 найбільших міст Китаю вже запровадили масштабні обмеження на польоти цивільних дронів, причому частину змін місцева влада реалізувала без офіційного оголошення нової політики.
Експерти пов'язують зміну підходу насамперед із питаннями безпеки. Колишній офіцер ВПС Народно-визвольної армії Китаю та військовий аналітик Фу Цяньшао пояснив, що російсько-українська війна продемонструвала небезпеку навіть недорогих безпілотників.
"Поки базовий дрон має двосторонній канал передачі даних для керування, використовувати його для здійснення атаки надзвичайно просто, а поріг входу є вкрай низьким", - пояснив він.
Додатковим сигналом для китайської влади стала авіакатастрофа у Пекіні 26 червня, коли легкий літак врізався у найвищий хмарочос китайської столиці. На думку директора Центру досліджень боротьби з тероризмом Лі Вея, подібні інциденти практично не залишають часу для реагування служб безпеки.
Минулого року китайські регулятори почали масштабно змінювати правила використання дронів. У Шанхаї переглянули карту зон для польотів, а Пекін фактично заборонив продаж, оренду й транспортування безпілотників без погодження з поліцією. Згодом аналогічні обмеження запровадили ще щонайменше 15 великих міст.
РекламаВидання розповідає, що з травня цього року в країні також набули чинності нові загальнонаціональні стандарти. Відтепер усі цивільні дрони мають реєструватися за справжнім ім'ям власника, проходити процедуру активації та безперервно передавати державним системам дані про свою ідентифікацію, місцеперебування і швидкість.
На думку науковця Університету Цінхуа Сє Маосуна, нова політика відповідає загальному підходу Китаю до розвитку сучасних технологій.
"Коли Китай стикається з новою технологією, він спочатку дозволяє їй певний час вільно розвиватися. Коли технологія розвивається у більших масштабах, країна починає розглядати питання регулювання ризиків і згодом прагне знайти баланс між розвитком і безпекою", - пояснив експерт.
Водночас нові правила вже створюють проблеми не лише для любителів аерозйомки, а й для бізнесу. SCMP наводить приклад енергетичної галузі, де через складну процедуру погодження польотів компаніям доводиться тимчасово відмовлятися від інспекції електромереж за допомогою дронів і повертатися до використання гелікоптерів та ручних перевірок.
Життя в Китаї
Як писав УНІАН, у 2015 році станцію метро "Цаоцзявань" у Чунціні називали символом китайських "міст-привидів", адже навколо неї не було ані житла, ані доріг, і пасажири майже не користувалися станцією. Згодом з’ясувалося, що це була свідома стратегія влади: інфраструктуру будували наперед, щоб стимулювати розвиток нових районів.
Уже з 2019 року навколо станції з’явилися житлові комплекси, школи та магазини, і вона перетворилася на звичайний транспортний вузол у густонаселеному районі. Водночас така політика створила величезні борги операторів метро й проблеми з безпекою, через що влада обмежила запуск нових проєктів у менших містах.
Джерело: УНІАН