Польща вирішила не передавати Україні свої борти МіГ-29, а відправить їх на утилізацію. Мовляв, Україна відмовилась в обмін на винищувачі ділитись своїми безпілотними технологіями. Ця новина прозвучала на тлі масштабного комбінованого ракетно-дронового удару Росії по Україні, в результаті якого лише в Києві росіяни вбили три десятки українців. І тому виглядає ще цинічнішою, ніж могла б.
Річ у тім, що польська влада дуже лукавить, висуваючи Україні претензії у недотриманні "домовленостей".
По-перше, такі "взаємовигідні умови" Київ відкинув ще на стадії, коли вони почали звучати з боку Варшави. І те, що сталося це у розпал "історичної" кризи, розв’язаної польським політикумом для отримання більшої кількості електоральних балів на майбутніх виборах, "заслуга" саме Польщі.
По-друге, варто трохи більше розповісти про "домовленості", які начебто зриває Україна.
Отже, початок 2000-х. Польща підписує з Німеччиною угоду про передачу Варшаві партії радянських винищувачів, які дістались Берліну "у спадок" ще в 90-х.
Ціна питання символічна – 1 євро за літак. Їх двадцять три – один Німеччина лишає собі (для німецького музею), двадцять два – перед передачею Польщі проходять модернізацію, щоб відповідати стандартам зв’язку та навігації НАТО.
Двадцять років потому. Винищувачі, які перебувають в експлуатації ще з 1989 року, вже критично зносилися. Польща планує їх списувати у межах плану переходу польських повітряних сил на літаки нового покоління - F-16, FA-50 та F-35. Але починається повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і остання – вкрай зацікавлена в поповненні власного авіапарку.
Звісно, Київ цікавиться літаками, адаптованими під сучасні бойові умови, але не гребує нічим, що літає і допоможе відбитись від агресора. І Польща допомагає майже списаними МіГами.
Для самої Варшави це – дуже вигідна угода.
Літаки перебувають на межі строків своєї експлуатації, їх технічна підтримка вельми ускладнюється через російсько-українську війну, адже закупівля оригінальних запчастин з російського заводу-виробника – неможлива, утримання старого залізяччя без реальної бойової цінності для країни – фінансово невигідне, та й стратегічний план переозброєння передбачає повну заміну радянських платформ…
Але і це ще не все.
Зараз деякі офіційні особи з Варшави намагаються грати на емоціях, розповідаючи, як на умовах "безоплатної союзницької допомоги" Польща вже віддала "невдячній" Україні 14 радянських винищувачів. При цьому, чомусь забувають, як отримали за це фінансову компенсацію від Європейського фонду миру.
Навіть якщо брати до уваги, у першу партію зброї для України увійшли не лише згадані МіГ-29, а й інше озброєння, Польща тільки за неї поповнила бюджет на близько 300 мільйонів євро (нагадаю, самі радянські винищувачі, свого часу, коштували їй 1 євро за штуку). І, за рахунок перших компенсацій цієї "безоплатної допомоги" Варшава профінансувала постачання перших південнокорейських легких винищувачів, які прибули для заміни переданих Україні МіГів.
Насправді історія про непоставку залишків радянських винищувачів через небажання України передати в обмін на це сучасні дронові технології – це польський план "Б".
Тому що планом "А" було: отримати від Євросоюзу гроші, як і за "першу партію" МіГ-29.
В поточному році Польща вимагала від ЄС відшкодування у розмірі близько 450 мільйонів євро. Лише після того, як Брюссель висловив неготовність платити Варшаві "живі гроші" на тих же умовах, як у 2023-му, в Польщі висунули нову умову вже Україні - про обмін літаків з вичерпаним ресурсом на технологічні новинки у сфері БПЛА та систем РЕБ.
І тепер, спіймавши облизня – не отримавши ні грошей, ні технологій – польські політики взялись вчергове попрікати Україну невдячністю. Що ж. Вибори близько. А за утилізацію старих радянських винищувачів Польщі все одно доведеться платити.
Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланнямДжерело: УНІАН