Коли минулого тижня Москва заявила про нібито захоплення Костянтинівки, російські генерали представили битву як завершену. Президент РФ Володимир Путін високо оцінив дії військ, що брали участь в операції, і назвав захоплення міста важливим стратегічним досягненням. Про це пише The Washington Times.
Зазначається, що українські солдати, які досі ведуть бої в Костянтинівці, висловили іншу точку зору.
"Константинівка залишається під контролем Сил оборони України", - йдеться в заяві 19-го армійського корпусу України, який відповідає за оборону цього району.
Пізніше корпус повідомив про присутність українських військовослужбовців у кількох місцях міста. За даними незалежних джерел, деякі з цих місць було геолокалізовано всередині Костянтинівки.
Президент України Володимир Зеленський звинуватив Путіна у брехні та саркастично запросив російського лідера відвідати нібито захоплене місто, якщо той вірить своїм командирам.
Важливо, що наявні на даний момент дані не свідчать про те, що російські війська встановили повний контроль.
"Натомість, схоже, що бойові дії перейшли у невизначену стадію, характерну для українського фронту. Російські штурмові групи присутні в деяких частинах міста, тоді як українська піхота та безпілотні загони продовжують діяти в інших місцях. Деякі вулиці окуповані, інші перебувають під постійним наглядом безпілотників, і багато з них не можуть безпечно використовуватися жодною з армій", - йдеться у статті.
РекламаЖурналісти пишуть, що російська група з трьох-чотирьох осіб може прослизнути крізь пошкоджені будівлі, дістатися до багатоквартирного будинку й зафіксувати підняття прапора, перш ніж відступити або зазнати нападу.
Українські солдати можуть більше не мати можливості відкрито пересуватися тим самим кварталом, але при цьому продовжувати спостерігати за ним за допомогою безпілотників і завдавати ударів по будь-кому, хто туди увійде. Таким чином, підрозділ може перебувати в районі, не контролюючи його повністю.
Важливо, що для утримання позицій війська повинні залишатися там, підтримувати зв’язок із командирами, отримувати боєприпаси та продовольство, евакуювати поранених і не допускати повернення противника.
На російських відеоматеріалах показано проникнення до Костянтинівки, але не доведено, що Москва може виконувати ці завдання по всьому місту.
РекламаЩо кажуть аналітики
Інститут вивчення війни заявив, що російські війська продовжували операції з проникнення та закріплення позицій після того, як Кремль оголосив про захоплення міста.
Дослідницька група з Вашингтона не виявила доказів того, що Росія захопила всю Константинівку, і охарактеризувала цю заяву як частину інформаційної кампанії, покликаної представити російську перемогу як неминучу.
Важливо, що навіть деякі російські військові блогери поставили під сумнів офіційну версію і заявили, що підняття прапорів було "зроблено на камеру", тоді як поруч тривали бої.
Інформаційна кампанія вийшла за межі початкової заяви. Для Кремля передчасне оголошення про перемогу має політичну цінність.
Значення Костянтинівки
На думку журналістів, захоплення цього міського поясу залишається центральним елементом зусиль Путіна з окупації всього Донбасу. Росія контролює більшу частину Донецької області, але роками боролася за ту частину, яку все ще утримує Україна.
Перемога в Костянтинівці дозволить Москві заявити, що південні ворота до решти міст, які контролюються Україною, були прорвані. У статті зазначено:
"Заява Росії також підтверджує дипломатичний аргумент Кремля про те, що час на його боці: представляючи кожне проникнення як завершене завоювання, Москва може дати зрозуміти Вашингтону та європейським столицям, що подальша підтримка Києва лише відстрочить неминучий результат".
Зазначається, що російські війська наступали на Константинівку протягом кількох місяців, просуваючись через навколишні населені пункти та атакуючи дороги, що з’єднують місто з українським тилом. За даними 19-го армійського корпусу, на початок червня в межах міста вже перебувало понад 100 російських солдатів.
Яка ситуація в Костянтинівці
"Наша піхота продовжує діяти в Костянтинівці, але логістична ситуація дуже складна. Ми продовжуємо боротися", - сказав український пілот безпілотника, який перебуває в цьому районі.
Російським командирам не потрібно захоплювати кожну вулицю прямим штурмом. Швидше за все, їхні сили можуть поступово зробити місто занадто дорогим для постачання.
"Розвідувальні безпілотники стежать за дорогами, що ведуть до міста та з нього. Безпілотники з видом від першої особи виявляють автомобілі, бронетехніку та машини швидкої допомоги. Артилерія та керовані бомби завдають ударів по ймовірних штабах, вогневих позиціях та укриттях. Перекидання військ, які раніше вимагали короткої поїздки, тепер можуть здійснюватися невеликими групами, пішки або за поганої погоди, що обмежує видимість безпілотників", - пише видання.
Дорога може залишатися відкритою на карті, але на практиці стати непридатною для використання.
Важливо, що цей тиск формує ширший фронт. Чітка лінія, що розділяє дві армії, розширилася до багатокілометрової зони ураження, яка складається з відкритих доріг, покинутих сіл і полів, що постійно контролюються з повітря. Піхотні підрозділи часто займають розрізнені підвали, лісосмуги та промислові будівлі, а не суцільні окопи.
Між ними знаходяться "сірі зони", куди обидві сторони відправляють невеликі групи, але жодна з них не може вільно пересуватися. Видання пише:
"Поширення безпілотників значно ускладнило закріплення позицій. На ранніх етапах війни атакуючі сили, що досягли будівлі, могли перекинути туди техніку, боєприпаси та підкріплення. Тепер же ці наступні сили можуть бути виявлені за багато кілометрів".
При цьому захопити позицію часто простіше, ніж забезпечити її постачанням. Росія пристосувалася, неодноразово відправляючи вперед невеликі штурмові групи. Хоча багато з них знищуються одразу, інші знаходять слабкі місця, залишаються прихованими й чекають на підкріплення. Згодом ці проникнення змушують українські підрозділи перекидати людей і безпілотники в райони за тим, що вважалося лінією фронту. Цей метод не призводить до значних проривів.
За словами журналістів, темпи розвитку подій допомагають пояснити прагнення Москви оголошувати про перемоги ще до того, як вони стануть гарантованими. Це також показує, чому було б помилкою вважати ці успіхи незначними.
Стверджується, що Росія може витримати місяці важких втрат, підтримуючи тиск на кількох ділянках фронту. У України набагато менше піхотинців, і їй доводиться обороняти великі території, захищаючи при цьому шляхи постачання від постійних атак безпілотників. Кожне втрачене село наближає російських операторів безпілотників та артилерію до наступної української дороги.
Росія не продемонструвала повного контролю над містом, незважаючи на церемонію, влаштовану навколо його передбачуваного захоплення. Українські війська залишаються всередині й продовжують битися.
"Їхня здатність залишатися там залежатиме не стільки від того, хто підніме наступний прапор, скільки від того, чи зможе Україна, як і раніше, перекидати солдатів, боєприпаси та поранених через коридор, що звужується, позаду них", - додали там.
Війна в Україні - ситуація на фронті
Раніше ЗМІ писали, що Україна почала по-справжньому масово застосовувати безпілотники середньої дальності, ставлячи російську армію в скрутне становище, але це ще не означає неминучої поразки агресора.
Джерело: УНІАН
