Росія розпочала масштабне будівництво великих захисних укриттів для своїх стратегічних бомбардувальників на авіабазі "Енгельс" у Саратовській області. Це може свідчити про зміну підходу Москви до захисту найдорожчих літаків після серії українських ударів по російських військових об’єктах, пише TWZ.
За даними видання, супутникове фото від 20 червня 2026 року показує масштабні будівельні роботи на згаданій авіабазі.
"На відміну від попередніх захисних укриттів, які розраховані на тактичні літаки, укриття в "Енгельсі" набагато більші, що відповідає розмірам стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160, які там розміщені", - йдеться у статті.
Таких укриттів на базі будується не менше як 17, підрахував автор.
Аналітик поділився новими даними про ракету "Циркон" якою РФ обстрілює Україну
Україна демонструє Заходу, як дешеві сенсори можуть стати ключем для захисту неба, - BI
Японія підписала історичну угоду про експорт великих військових кораблівВін нагадав, що роботи над укриттями для бомбардувальників розпочалися у квітні 2025 року, за кілька місяців до української операції "Павутина", під час якої українські безпілотники атакували російські авіабази по всій Росії.
"Енгельса" серед них не було, але, як зауважується у матеріалі, потенційна вразливість літаків там була вже очевидною. Адже перед тим, у січні і березні 2025-го, ця авіабаза зазнавала атак українських безпілотників далекого радіуса дії.
"Такі удари неодноразово підкреслювали здатність відносно повільних та низьколітаючих українських безпілотників залітати глибоко на російську територію та вражати стратегічні військові цілі. Тим часом операція "Павутинка" створила нову дилему – малолітражні безпілотники масово запускалися приховано з місць, набагато ближчих до авіабаз", - йдеться у публікації.
Як раніше Росія захищала літаки
Тому Росія розпочала різні заходи, щоб захистити свої літаки на базах. Спочатку, зазначається, росіяни встановили противибухові стіни між літаками, щоб під час атаки на один літак не пошкоджувався інший, а також для запобігання поширення вогню.
Також на деяких базах використовували списані літаки як приманки. Окремим незвичним заходом було розміщення автомобільних шин на верхніх частинах бомбардувальників та нанесення намальованих силуетів літаків на бетонні поверхні.
Передбачалося, що це може заплутати системи наведення української зброї, які використовують аналіз зображень. Однак такі заходи не забезпечували реального фізичного захисту літаків, зауважує автор.
Нові укриття
Нові укриття, які видно на супутникових знімках з "Енгельса", означають суттєву зміну у підході РФ до експлуатації стратегічних бомбардувальників, адже раніше вони фактично залишалися без захисту на відкритих стоянках, включно з проведенням технічного обслуговування, зазначило видання.
"Наразі невідомо, який саме рівень захисту забезпечать ці укриття. Найбільш міцні укриття для тактичної авіації зазвичай мають сталевий каркас із бетонними елементами зверху. Вони можуть не витримати прямого влучання великої крилатої ракети, але здатні захищати від багатьох типів дронів та касетних боєприпасів", - пояснив автор.
За його словами, навіть якщо нові укриття для бомбардувальників будуть відносно слабкими, вони можуть забезпечити певний рівень захисту, особливо від малих дронів, а також приховати сам факт перебування літаків.
Загроза дронів і ракет змінює підходи до захисту авіації
Як зауважується у статті, постійні українські атаки дронами та крилатими ракетами показали, що російські бази стратегічних бомбардувальників є одними з найбільш важливих цілей для Києва.
Здатність України уражати такі об’єкти різними способами змусила Росію розширити програму будівництва захисних укриттів на авіабазі "Енгельс". І це безпрецедентний крок для Росії навіть із часів Холодної війни, наголосило видання.
"Будівництво свідчить про нову доктрину захисту російського флоту бомбардувальників, втрати якого дуже складно компенсувати. А на тлі того, що Москва сама почала зазнавати масованих повітряних атак серед білого дня, схоже, загроза далекобійних ударів для Росії зростає з темпами, які дедалі більше турбують Кремль", - підсумував автор.
Українські удари по військових об’єктах РФ
Як повідомляв УНІАН, у Воронежі атаковано завод з виробництва деталей до "Іскандерів" та "Калібрів" ВЗПП-С. Це одне з найпомітніших російських підприємств у сфері мікроелектроніки. Воно випускає та збирає широкий спектр компонентів для промисловості, зв’язку, енергетики, авіації та інших галузей.
Також нещодавно Сили оборони уразили центр космічного зв'язку "Дубна" під Москвою. Після атаки на обʼєкті почалося масштабне задимлення.
Джерело: УНІАН
