Під час саміту в Туреччині країни НАТО взяли на себе зобов’язання надати Україні військову допомогу на загальну суму щонайменше 140 млрд євро протягом 2026–2027 років. Однак, як пише видання Neue Zürcher Zeitung, є великі сумніви, що це план буде втілено.
Автори публікації наголошують, що поява конкретної цифри в підсумковій декларації саміту вже сама по собі є досягненням, адже торік документ містив лише загальні формулювання.
Разом з тим, нагаадує видання, від США не очікують значного фінансування, оскільки нова американська адміністрація припинила пряме виділення коштів Україні і публічно пишається цим. Відтак увесь тягар фактично лягає на європейські країни та Канаду. Символічним свідченням цього є те, що сума допомоги України вперше вказана в євро, а не в доларах.
За інформацією видання, 30 млрд євро із запланованих 70 млрд на поточний рік забезпечить кредитна програма Європейського Союзу, тоді як ще 40 млрд мають надати союзники по НАТО. Водночас повної картини щодо виконання цих зобов’язань наразі немає. Деякі дипломати в штаб-квартирі Альянсу, йдеться у матеріалі, виступають за максимальну відкритість, щоб можна було застосовувати принцип "назвати і присоромити" до країн, які відстають від своїх обіцянок.
За даними Кільського інституту світової економіки, з січня по квітень 2026 року європейські держави поставили Україні військову допомогу майже на 10 млрд євро. Найбільшими донорами залишаються Німеччина та Велика Британія, суттєво збільшила підтримку також Швеція. Натомість Франція, Італія та Іспанія після 2025 року майже не оголошували нових масштабних пакетів військової допомоги, хоча декларація саміту вимагає, щоб підтримка здійснювалася "справедливо".
Автори публікації доходять висновку, що мета у 40 млрд євро додаткової військової допомоги від європейських союзників є амбітною, але не нереалістичною. Так відомо, що Німеччина заклала на підтримку України у 2026 році 11,5 млрд євро, Велика Британія – близько 4,4 млрд, а Норвегія – еквівалент 7,6 млрд євро, понад 80% яких призначені саме для військових потреб.
Водночас видання застерігає, що обіцяна допомога не завжди швидко доходить до України. За підрахунками Кільського інституту, із приблизно 400 млрд євро, які інституції ЄС та держави-члени пообіцяли Києву за чотири з половиною роки війни, станом на кінець квітня фактично було надано лише близько 180 млрд євро. Саме тому, підсумовують автори, головним випробуванням для союзників стане не оголошення нових пакетів допомоги, а їх своєчасне виконання.
РекламаВійськова допомога Україні
Як писав УНІАН, Греція перебуває під тиском союзників із НАТО та ЄС щодо передачі Україні ракет PAC‑2 до систем Patriot, які перебувають на озброєнні грецьких ВПС. Київ просить до 200 ракет, частина з яких може наближатися до завершення терміну експлуатації, але Афіни поки не дали позитивної відповіді.
Також ми розповідали, що Велика Британія у співпраці зі Швецією виділить 300 мільйонів євро на закупівлю 16 сучасних літаків для посилення захисту українського неба.
Джерело: УНІАН
