"Не один із нас": боєць ЗСУ два тижні прожив у російському бліндажі, - The Guardian

Український боєць два тижні прожив в одному бліндажі з росіянином після того, як його позицію було знищено, а сам він отримав поранення. Цю історію переповідає британське видання The Guardian, з яким спілкувався оборонець.

Як розповів Вадим Летунов, 34-річний одесит, росіяни обстрілювали його бліндаж по 6-7 годин щодня, використовуючи дрони-камікадзе та міномети. Зрештою наприкінці лютого росіянам вдалося зруйнувати укриття, в якому перебували Вадим і його напарник.

Вадиму пощастило вижити, а от його товариш загинув. Летунов побіг у напрямку інших українських позицій і незабаром помітив укріплену позицію серед дерев.

"Я зайшов у бліндаж і побачив хлопця у формі, який цілився в мене з автомата. Я сказав йому, що я з такої-то бригади і що мене розбомбили. Хлопець сказав: "Заходьте". Ну, я зайшов. А потім я почув його акцент. Він був росіянином. Я сказав: "Ти не один з нас, чи не так? Будь ласка, не вбивайте мене", – згадує у розмові з журналістами українець.

Наступні два тижні в цьому бліндажі The Guardian описує як "сюрреалістичну та вражаючу історію", оскільки російським та українським солдатам не часто доводиться вести тривалі розмови. 

Російський солдат на ім’я Нікіта наказав Летунову спуститися в крихітну підземну камеру і запевнив, що не стане стріляти, оскільки той беззбройний. При цьому росіянин вказав українцю на саморобний хрест, зроблений з дерев'яних дощок. На ньому було написано "Спаси и сохрани". 

Росіянин обіцяв відпустити українця наступного ранку, але цього так і не сталося. Як розповів журналістам 34-річний українець, він швидко збагнув, що його єдиним шансом вижити є маніпулювати росіянином. Одесит трохи знається на психології, тож швидко виявив, що Нікіта до армії був наркоманом і дрібним злочинцем, який пішов на фронт, щоб звільнитися з в'язниці. 

Росіянин змусив Летунова роздягнутися та обшукав його одяг, сподіваючись знайти наркотики, оскільки повністю вірив російському пропагандистському міфу про те, що всі українські військові сидять на наркотиках. 

В наступні дні росіянин, колишній зек та наркоман, сидячи в холодному бліндажі майже без харчів, розповідав українському бранцю про велич російської армії. При цьому, за словами Вадима, Нікіта страждав від різких перепадів настрою. 

"Він перетворювався на маніяка, приставляв пістолет до мого чола і казав: "Я зараз тебе вб'ю". Я почав молитися […], а потім настала тиша. Я чув, як він відклав пістолет убік. Він просто миттєво передумав. Як це пояснити?" – згадує українець.

Тим часом командування 118-тої бригади, в якій служив Летунов, вважало його загиблим. Його матері та дружині навіть повідомили, що він найімовірніше вже ніколи не повернеться додому. 

Як пише The Guardian, раз на день дрон Mavic доставляв у бліндаж 250 грамів пайку: переважно це були пачка каші, варення та невелика пляшку води. Нікіта давав своєму бранцю один шматочок шоколаду на день і трошки води – у кришці від пляшки. 

Зрештою росіянин почав скаржитися на свої жалюгідні умови: брак їжі та необхідність збирати дощову воду та "пити власну сечу". 

"Одного ранку він сказав мені: "Може, це мені варто тобі здатися?". Я відповів: "Не потрібно". Але я сказав йому, що умови [в українському полоні] хороші: триразове харчування, сигарети, Женевська конвенція", – розповідає українець.

Ця розмова повторилася п’ять разів. І коли одного разу у бліндажі остаточно закінчилася вода, і Нікіта вже не витримував спраги, вони вирушили на пошуки води. 

"Ми вийшли в туман і почули, як над нами гуде дрон. Це був український. Ми повісили табличку біля дерева. На ній був мій позивний – Картман – і номер бригади. Я став на коліна, показав на табличку і вигукнув, що я українець", – розповідає Вадим.

Однак дронщики вирішили, що обоє є росіянами, і спробували атакувати їх іншим дроном – камікадзе. На щастя, той розбився. Другу спробу атаки встигли скасувати, коли командир Летунова впізнав свого підлеглого. 

Український дрон доставив цій незвичайній парі солдатів трохи їжі, але на цьому полон для українця не закінчився. Вони ще певний час прожили в бліндажі, аж поки одного дня поруч із цією позицією раптом не з’явився український бронетранспортер. 

"Я не вірив до останнього моменту, що мені вдасться звідти вибратися", – згадує українець.

Так Вадим і Нікіта помінялися ролями, і вже росіянин опинився в українському полоні. Щоправда, умови перебування російського бранця виявилися куди кращими ніж ті, в яких два тижні довелося пробути українцю.

За час перебування в полоні Летунов втратив палець на нозі через гангрену та зараз пересувається на милицях. Зараз він проходить лікування в реабілітаційному центрі в Одесі. Натомість росіянина, вочевидь, обміняють на когось з українських бранців, після чого той, найімовірніше, швидко опиниться на фронті знову.

Інші розповіді про полонених 

Як писав УНІАН, на Сумщині бійцям ЗСУ добровільно здався поранений громадянин Білорусі, який воював за Росію. Українському оборонцю довелося нести його на собі 10 кілометрів по замінованих полях, бо бранця можна буде обміняти на полоненого українця.

Також ми розповідали про полоненого росіянина, який на допиті показав своє повне невігластво, заявивши, що Україна, вочевидь, є значно більшою за РФ, якщо так вправно воює.