За роки повномасштабної війни молоде покоління українців стало одним із головних рушіїв змін в оборонній сфері - не лише в армії, але й в цивільному державному апараті. Про це йдеться у публікації The New York Times.
Автор публікації наводить приклад співробітниці Міністерства оборони України, якій трохи більше 20 років. Під час перевірки пакета військової допомоги від Данії вона виявила, що для України були передбачені артилерійські боєприпаси меншої дальності, ніж потрібно. Замість проходження тривалих бюрократичних процедур дівчина напряму зв'язалася з данськими посадовцями й домоглася зміни пакета допомоги. У результаті Україна отримала 15 тисяч далекобійних снарядів.
Як розповідає видання, саме такі молоді спеціалісти дедалі частіше приходять на зміну представникам радянської школи управління. Молоді інженери створюють сучасні безпілотники, підприємці запускають виробництво військових технологій, а чиновники скорочують бюрократичні процедури, щоб необхідне обладнання швидше потрапляло до військових.
Водночас у матеріалі зазначається, що ця зміна поколінь стала можливою через сам характер війни. Україна не може змагатися з Росією кількістю особового складу чи озброєння, тому робить ставку на технологічні інновації.
"Такий рівень інновацій і те, як вони були інтегровані в боротьбу України, були б неможливими без цих молодих людей", - йдеться у публікації.
The New York Times також розповідає історію 26-річного Михайла Рудомінського. Після звернення знайомого військового він заснував компанію Himera, яка розробляє захищені від російських засобів радіоелектронної боротьби військові радіостанції. Спочатку молодому підприємцю було складно переконати військових закуповувати його продукцію, однак згодом технологію почали використовувати українські спецпідрозділи, а зараз нею користуються понад 10 тисяч військовослужбовців.
Окрему увагу автор публікації приділяє платформі Brave1, через яку за три роки було профінансовано сотні оборонних стартапів. Вона стала майданчиком для розвитку військових технологій.
Реклама"Це не було схоже на державний проєкт. Це було схоже на велику технологічну компанію", - згадує один із працівників платформи.
Втім, як наголошує видання, прихід нового покоління не всі сприйняли позитивно. У цьому контексті автори публікації згадують скандальне звільнення 35-річного міністра оборони Михайла Федорова, який стояв за багатьма оборонними новаціями. І саме молодь вийшла на протести проти цього рішення. В тому числі представники оборонної сфери, які бояться, що тепер реформи можуть бути згорнуті.
"Ми не хочемо повертатися до того, як війною керували раніше. Люди хочуть рухатися вперед, а Федоров був символом руху вперед", - кажуть протестувальники.
Джерело: УНІАН