Палата представників США вперше за час політичної конфронтації щодо Ірану ухвалила резолюцію, яка фактично обмежує дії президента Дональда Трампа у веденні військових операцій. Документ підтримали не лише демократи, а й четверо республіканців, що стало помітним сигналом внутрішнього розколу в Республіканській партії.
Як повідомляє New York Times, голосування відбулося з результатом 215 "за", 208 "проти". Резолюція вимагає від адміністрації Трампа або вивести американські сили з операцій проти Ірану, або отримати офіційний дозвіл Конгресу на продовження бойових дій.
Водночас документ поки не має остаточної сили. Його ще має розглянути Сенат, де перспективи ухвалення залишаються невизначеними. Навіть у разі схвалення обох палат, для набуття обов’язкової юридичної сили резолюція потребуватиме підпису президента або подолання вето двома третинами голосів, що робить її реалізацію складною.
Голосування стало показовим через позицію частини республіканців. Проти лінії президента виступили Томас Массі, Браян Фіцпатрік, Том Барретт і Воррен Девідсон. Це, за оцінками експертів, свідчить про зростаюче невдоволення затяжною військовою кампанією.
Спікер Палати представників Майк Джонсон розкритикував документ, заявивши, що він "послаблює позиції США на переговорах" і є ризикованим для національної безпеки. Натомість демократи наполягають, що Конгрес має повернути собі ключову роль у питаннях воєнних рішень, особливо щодо тривалих конфліктів за кордоном:
"Більшість республіканців підтримали версію адміністрації про те, що Іран становив пряму загрозу США".
Рішення ухвалили на тлі загострення ситуації у регіоні. Переговори між Вашингтоном і Тегераном зайшли у глухий кут, ціни на нафту зростають уже третій день поспіль, а бойові дії в районі Перської затоки відновилися.
РекламаЕксперти зазначають, що навіть попри політичний резонанс, практичний вплив резолюції може бути обмеженим, однак вона чітко демонструє посилення внутрішньополітичного тиску на адміністрацію Трампа щодо війни в Ірані.
Наслідки війни з Іраном для США
Нагадаємо, в аналізі американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень йдеться, що після 39-денної військової кампанії проти Ірану США витратили критичну кількість ключових ракет. Деяких видів зброї доведеться чекати до 2031 року.
22 травня у відставку подала директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард, яка була противником воєнних операцій проти Венесуели та Ірану. У своїй заяві Габбард послалася на необхідність подбати про чоловіка, який страждає на рак. Останнім днем її роботи на посаді вказано 30 червня.
Джерело: УНІАН
