Поки Росія слабшає, Китай набирає сили: WSJ розкрило, що стоїть за зустріччю Путіна та Сі

За місяці, що минули з часу останньої зустрічі кремлівського диктатора Володимира Путіна з його найважливішим стратегічним партнером, лідером Китаю Сі Цзіньпіном, їхні військові часи склалися для них по-різному, і ця різниця різко посилилася.

Поки Росія пережила літні болючі удари України по своїй нафтогазовій галузі та іншим економічно вразливим цілям, Китай вийшов із глобального шоку війни з Іраном із більшою владою над нафтовими ринками та більшою стійкістю до тиску Заходу, пише The Wall Street Journal.

Зміни у статусі влади двох лідерів опиняться в центрі уваги в понеділок, 31 серпня, коли вони зустрінуться в Киргизії. Також очевидним стане їхнє спільне протистояння владі США. Зустріч запланована на полях саміту Шанхайської організації співпраці – групи з 10 країн, орієнтованої на безпеку, до якої входить Іран, що надає ізольованому режиму додатковий ступінь міжнародного визнання.

Китай надав фінансову підтримку Ірану, поки Тегеран намагається вистояти під військовим та економічним тиском США. Тим часом Іран постачав смертоносні дрони, які Росія використовувала проти України.

Як Росія стає молодшим партнером Китаю на тлі війни в Україні

Москва утримує авіабазу в Киргизії, колишній радянській республіці, але поки міжнародний вплив Москви слабшав під час її затяжної війни в Україні, Китай посилював свою присутність у цій країні.

Ця динаміка простягається далеко за межі Центральної Азії. Більш домінуюча роль Китаю відчувається й усередині самого Кремля, заявляють аналітики: Путін тепер змушений прийняти роль молодшого партнера, тоді як російська економіка стає дедалі більш залежною від Пекіна.

Економічний біль, якого Росія зазнала від українських ударів, лише посилює залежність Москви від Китаю, пишуть ЗМІ. Це може надати Сі додатковий важіль впливу, щоб переконати Путіна прийняти публічну позицію Пекіна щодо війни Росії в Україні, яка закликає покласти край насильству та розпочати переговори.

Водночас Китай виграв від вторгнення Росії, отримавши дешевшу нафту та доступ до внутрішнього ринку країни, позбавленого західних конкурентів. Російський ринок став настільки заручником китайського імпорту, що різні галузі закликали уряд Путіна обмежити обсяг товарів, що допускаються.

Пекін ніколи не засуджував російське вторгнення в Україну. Він висловив певну стриману критику, заявивши, що не слід висувати ядерні погрози, оскільки російські офіційні особи неодноразово натякали, що можуть застосувати ядерну зброю в цьому конфлікті.

Візит Реткліффа та застереження щодо НАТО

Зустріч Путіна і Сі відбувається через кілька днів після того, як директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф здійснив таємний візит до Москви. Реткліфф застеріг Росію від нападу на європейські країни Організації Північноатлантичного договору та дав чітко зрозуміти, що США залишаються відданими альянсу НАТО.

Хоча перспектива розширення Росією своєї війни на країни НАТО може викликати глибоке занепокоєння у Китаю, Сі навряд чи висловить такі побоювання публічно, кажуть аналітики.

"Якщо це питання взагалі обговорюватиметься, це, найімовірніше, відбудеться за закритими дверима", – заявила Єва Зайверт, старша аналітикиня берлінського Інституту китаїстики імені Меркатора.

Приховані тертя між Москвою та Пекіном

Проте певна напруженість у відносинах Росії та Китаю все ж проявилася. Деякі росіяни звинувачують Китай у тому, що той надає рівно стільки підтримки, щоб утримати російську економіку на плаву, а солдатів – у бою, при цьому скидаючи частину надлишку свого виробництва на свого північного сусіда.

Пекін відхилив пропозиції Москви побудувати новий газопровід до Китаю, натомість вимагаючи ціну на газ, що відповідає субсидованому внутрішньому ринку Росії. З іншого боку, Китай постачає Росії деякі товари подвійного призначення та деталі для дронів.

Публічний розкол у Росії проявився раніше цього року, коли депутат правлячої партії "Єдина Росія" Костянтин Затулін порівняв партнерство Китаю з Росією з партнерством Європи з Україною, заявивши, що Пекін не пропонує Москві достатньої підтримки.

Публічна суперечка виявилася нетривалою.

"Путін мало що може зробити щодо Китаю, він, як і раніше, розглядає Сі як стратегічного партнера", – заявила Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Карнегі з питань Росії та Євразії.

"Публічно я очікую, що Сі дотримуватиметься звичної для Китаю риторики: застереження від ескалації та заклики до деескалації, діалогу й політичного врегулювання. Це дозволило б Пекіну сигналізувати про занепокоєння щодо більш масштабного конфлікту, не критикуючи безпосередньо й не вступаючи у публічну конфронтацію з Москвою", – додала вона.

Інші новини про Росію та Китай

Раніше УНІАН повідомляв, що Китай і Росія наступають США на п’яти в новій космічній гонці. Цього місяця китайській аерокосмічній компанії вперше вдалося здійснити посадку ракетного прискорювача, а Росія швидко розгортає низькоорбітальні супутники, здатні передавати інтернет-послуги на Землю.

Крім того, ми також розповідали, що російський ВПК використовує дружбу з Китаєм. Зокрема, Росія буде нарощувати виробництво дешевих засобів ураження з китайськими двигунами та деталями.