Росія стрімко втрачає перевагу в енергетичній війні проти України, а її економічні та військові проблеми дедалі поглиблюються. Таку оцінку наводить оглядач The Telegraph Амброз Еванс-Прітчард у своїй публікації, стверджуючи, що останні українські удари по російській енергетичній інфраструктурі можуть стати переломним моментом війни.
Як пише журналіст, після майже чотирьох років повномасштабної війни Україна суттєво наростила можливості своїх безпілотних сил. Сили безпілотних систем за останні дні атакували десятки нафтових і газових танкерів у Чорноморському регіоні, а також завдають регулярних ударів по нафтопереробних заводах на території Росії – від Санкт-Петербурга до Сибіру.
У матеріалі зазначається, що українська стратегія спрямована не лише на скорочення російського експорту енергоносіїв, а й на підрив здатності країни підтримувати військові дії. За оцінкою S&P Global Energy, близько 60% російських нафтопереробних потужностей можуть бути виведені з ладу. Унаслідок цього Москва вже запровадила заборону на експорт пального та змушена імпортувати його з Казахстану й Індії.
Енергетичний тиск, йдеться у публікації, накладається на дедалі глибшу фінансову кризу в Росії. Автор звертає увагу, що доходи федерального бюджету від нафти й газу за перше півріччя суттєво скоротилися, тоді як влада різко збільшила субсидії для стримування цін на пальне. Одночасно, за даними Reuters, в Москві обговорюють ризик банківської кризи у 2026 році.
Не менш складною, за словами автора, є ситуація на фронті. Росія продовжує зазнавати великих втрат, а темпи набору нових військовослужбовців падають. "Наче в нас закінчилися люди. Більше немає дурнів, які йдуть за гроші", -писало нещодавно російське опозиційне видання "Верстка".
На цьому тлі, розповідає автор, Кремль може опинитися перед вибором між військовою невдачею та оголошенням загальної мобілізації. Експерт Atlantic Council Алан Райлі попереджає, що такий крок може мати серйозні внутрішньополітичні наслідки.
"Усі знають, що це м'ясорубка. Якщо Путін піде на мобілізацію, на вулиці можуть вийти пів мільйона людей. Можна буде побачити ситуацію, подібну до 1917 року, коли російські війська відмовилися йти на фронт", - наголошує аналітик.
Автор публікації зазначає, що Кремлю не вдалося досягти своїх зовнішньополітичних цілей – ані розколоти НАТО, ані схилити президента США Дональда Трампа до вигідної для Москви позиції. На думку Еванса-Прітчарда, якщо нинішні тенденції збережуться, Росія може зіткнутися не лише з поглибленням економічної кризи, а й із серйозними військовими та політичними викликами, що здатні суттєво змінити баланс сил у Європі.
"Якщо російське вторгнення в Україну завершиться жалюгідним скигленням, це буде неприхованою поразкою для китайсько-російської авторитарної осі. Це було б потужним поштовхом для відродженої Європи, ще більше знецінило б хвастощі Трампа та відновило б гідний баланс у трансатлантичних відносинах. Захід, можливо, ще виживе", - резюмує журналіст.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, Росія понад рік намагалася захопити Костянтинівку, але так і не встановила повний контроль, попри заяви Кремля. Журналісти CNN та незалежні аналітики підтверджують, що українські війська утримують центральні райони, а відео з ударів по російських підрозділах спростовує офіційну версію Москви.
Історія міста стала символом надзвичайно дорогого й повільного наступу РФ, який оголює слабкість плану Путіна та ставить під сумнів його здатність підтримувати довіру суспільства.
Джерело: УНІАН
