Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби та GPS-спуфінг, щоб спрямовувати українські ударні дрони у повітряний простір країн НАТО і сіяти там паніку. Про це пише британське видання The Times, посилаючись на заяви міністра закордонних справ Естонії Маргуса Цахкни та колишнього високопосадовця Міноборони Латвії Мартінса Варгуліса.
За наявними даними, після активізації Україною ударів по районах Санкт-Петербурга з березня щонайменше близько десятка дронів могли збитися з курсу внаслідок застосування засобів радіоелектронної боротьби. Безпілотники опинялися у повітряному просторі Латвії, Естонії, Литви та Фінляндії.
При цьому, зазначає The Times, жертв унаслідок таких інцидентів наразі не зафіксовано. Відомо лише про кілька випадків незначного пошкодження енергетичної інфраструктури – зокрема, електростанції в Естонії та нафтосховища в Латвії.
Водночас у країнах НАТО побоюються, що подібні випадки можуть бути не випадковими. У публікації йдеться про можливе використання Росією систем GPS-спуфінгу (підміни координат) для навмисної зміни маршруту безпілотників. Крім того, Польща та Литва попереджали про можливість того, що Москва накопичує захоплені українські дрони для потенційної провокації під чужим прапором проти однієї з держав Альянсу.
Цахкна розглядає інциденти з дронами як частину ширшої кампанії Росії проти європейських країн. За його словами, йдеться про комплекс "ворожої діяльності", до якого належать диверсії, кібератаки та використання міграції як інструменту тиску.
"Частина цієї діяльності може бути спрямована на перевірку наших вразливих місць або на підготовку ґрунту для подальших дій… Але ми не повинні автоматично трактувати кожну гібридну операцію як підготовку до військового нападу на НАТО. Нам потрібна пильність, а не паніка. Стримування з боку НАТО працює, і Росія це знає", – заявив естонський міністр.
Цахкна наголосив, що країни Альянсу мають бути готовими до різних форм російських маніпуляцій на всій території НАТО. Водночас він закликав не сприймати кожен подібний інцидент як безпосередню підготовку до війни.
За оцінкою Мартінса Варгуліса, Росія могла виявити, що спрямування окремих безпілотників на східний фланг НАТО дозволяє створювати значний хаос за відносно невеликих витрат. У травні один із таких інцидентів у Латвії призвів до відставки міністра оборони країни та зрештою став одним із чинників розпаду коаліційного уряду.
Варгуліс пояснює, що таким способом Москва може одночасно перевіряти реакцію Альянсу та створювати політичну напругу. "Це дозволяє перевіряти системи ППО НАТО, час реагування, процедури управління та ухвалення політичних рішень за дуже низьких витрат", – розповів ексчиновник.
За словами Варгуліса, встановлення відповідальності за такі інциденти потребує ретельного аналізу і може тривати кілька днів. Саме ця невизначеність, на його думку, допомагає Росії сіяти хаос та водночас створювати напруження між Україною і її союзниками.
"Кожен український дрон, який зазнає аварії в Латвії, Естонії чи іншій країні НАТО, викликає незручні питання щодо українських операцій, національної протиповітряної оборони та того, чи здатні уряди захистити власну територію", – сказав він.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, українські удари по нафтопереробній інфраструктурі спричинили паливну кризу в Росії, яка охопила щонайменше 30 регіонів. Економісти попереджають, що проблеми з якістю пального, падіння видобутку нафти та неможливість компенсувати дефіцит імпортом можуть перерости у системну економічну кризу.
Також ми розповідали, що Україна відмовилася від стратегії особистої дипломатії з Дональдом Трампом, усвідомивши її безрезультатність, і перейшла до створення власних важелів впливу. Це означало розвиток оборонного виробництва, тактичних інновацій та поглиблення співпраці з європейськими державами на тлі скорочення американської допомоги.
Джерело: УНІАН
