Президент США Дональд Трамп визначив свою політичну кар'єру демонстрацією домінування та контролю. Однак на Близькому Сході він стикається з безперервною кризою, яка постійно зводить нанівець ці пориви. Наприклад, у неділю він обрушився з критикою на прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, заявивши, що у ізраїльського лідера "не буде вибору", окрім як прийняти угоду з Іраном, узгоджену за посередництва США.
"Я тут усім керую", – підкреслив він. Але рано вранці 8 червня Трамп все ще намагався стримати Нетаньяху, написавши в соціальних мережах: "Ізраїль та Іран повинні негайно припинити "стрілянину"". Через сто днів після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану 28 лютого, американський лідер веде боротьбу зі своєю власною версією того близькосхідного військового болота, яке переслідувало його попередників – і якого він обіцяв уникати, пише The New York Times.
Більше того, згодом Трамп спробував заперечити, що коли-небудь давав таку обіцянку, заявивши: "Я не люблю ці нескінченні війни", але також додавши, що "це не нескінченна війна".
Тактична перерва Трампа
ЗМІ повідомляють, що Іран та Ізраїль оголосили про припинення вогню після своїх перших ударів один по одному з квітня. Але фундаментальний глухий кут зберігається, оскільки прихильники жорсткої лінії щодо Ірану у Вашингтоні попереджають, що президенту США загрожує стратегічна поразка, а опитування показують широке несхвалення війни у міру наближення проміжних виборів.
"Трамп розпочав війну за власним вибором, переоцінивши військовий потенціал Америки та недооцінивши потенціал Ірану, – пояснив Аарон Девід Міллер, колишній чиновник Держдепартаменту, який є старшим науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир. – Це пастка, з якої Трамп прямо зараз не може вибратися".
Ця пастка включає в себе фактичне закриття Іраном Ормузької протоки, проблему якої зустрічна блокада іранських суден з боку США не змогла вирішити, заявляють журналісти. Існує також вимога Трампа щодо широкомасштабних поступок з боку Ірану щодо його ядерної програми, чому Тегеран чинить опір.
"Я турбуюся, що президент збирається укласти погану угоду", – зазначив Бред Боуман, колишній офіцер армії США і старший військовий експерт Фонду захисту демократій, вашингтонського аналітичного центру, що займає жорстку позицію щодо Ірану.
Трамп не приховує свого розчарування
Минулого тижня він поскаржився в соціальних мережах, що критики "щебечуть" про те, що йому слід "рухатися швидше, або рухатися повільніше, або йти на війну, або не йти на війну, або щось ще". Він заявив, що їм слід "відкинутися на спинку крісла і розслабитися", тому що "зрештою все закінчиться добре – завжди так буває".
Потім він наголосив, що не порушив свою передвиборчу обіцянку уникати "нескінченних воєн", навіть попри те, що конфлікт, який у березні він назвав "невеликою екскурсією", триває вже четвертий місяць.
"Подивіться на Ірак. Ви були там роками, – заявив Трамп в одному з інтерв’ю. – Ми там усього кілька місяців. І загроза в основному минула. Скоро все закінчиться". Але на відміну від Іраку, де сухопутні війська США повалили уряд Саддама Хусейна протягом кількох тижнів, перш ніж зрештою загрузнути в багаторічному повстанському русі, війна в Ірані виділилася тим, як швидко вона оголила межі того, чого може досягти американська військова міць, пише ЗМІ.
Боуман підкреслив, що якщо війна залишить іранське керівництво "розгніваним і все ще озброєним", з новонабутим впливом на Ормузьку протоку, "тоді я б сказав, що це негативний результат для Сполучених Штатів".
Він також додав, що різка ескалація війни з боку Сполучених Штатів також буде проблематичною, і що вичерпання запасів боєприпасів США завдало шкоди військовому становищу Америки в Європі та Азії. Однак він визнав, що обраний ним шлях посилення економічного та політичного тиску на Іран Трампу буде важко підтримувати, з огляду на здатність Ірану утримувати високі ціни на бензин завдяки своєму контролю над протокою.
Боротьба ускладнюється відносинами з Нетаньяху
Боротьбу Трампа за контроль над перебігом війни ускладнюють його нестабільні відносини з прем'єр-міністром Ізраїлю, який розлютив американського президента жорстокими ударами в Лівані в ході боротьби проти "Хезболли" – угруповання бойовиків у цій країні, орієнтованого на Іран.
Трамп визнав, що провів телефонну розмову з Нетаньяху, використовуючи ненормативну лексику, пояснивши це так: "Я був трохи обурений його постійними бойовими діями проти Лівану".
Міллер, який спеціалізувався на Близькому Сході в Держдепартаменті, охарактеризував Трампа як значною мірою успішного політика у створенні важелів тиску на Нетаньяху. Відчутна підтримка Трампа має вирішальне значення для політичного виживання Нетаньяху в Ізраїлі, заявив Міллер.
Трамп цілком міг би чинити більший тиск на Нетаньяху, якщо це необхідно для досягнення угоди з Іраном, прогнозує він. Але для досягнення цього етапу потрібно домогтися значних компромісів від Ірану. Хоча Трамп показав, що може змінити розрахунки Ізраїлю, Міллер зазначив: "Він ще не продемонстрував, що може змінити розрахунки Тегерана. У цьому його головна проблема".
Інші новини про ситуацію на Близькому Сході
Раніше УНІАН повідомляв, що Іран вперше з квітня завдав ракетного удару по Ізраїлю. Повідомляється, що всі ракети нібито були перехоплені або впали на незабудовані території. Інформації про прямі влучання, постраждалих або збитки в результаті цих атак не надходило.
Крім того, ми також розповідали, що країни Перської затоки та Україна потрібні одна одній. Хоча США мають одні з найкращих систем протиракетної оборони у світі, які країни Перської затоки досить ефективно використовували проти іранських атак, вони не є найбільш здібним або досвідченим оператором у сфері боротьби з безпілотниками; таким оператором є Україна.
Джерело: УНІАН