Це вже не "тупий" дрон: Криволап пояснив нову тактику обстрілів РФ і назвав загрозу

Остання масована атака Росії показала, що ворог частково використовує нову тактику – довготривале "кошмарення" дронами вдень і вночі різних регіонів, запуск їх зграями та використання модернізованих "Шахедів". Детально про це в інтерв’ю УНІАН розповів авіаційний експерт Костянтин Криволап.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський сказав, що Росія хоче збільшити виробництво дронів, щоб цього року запускати по Україні тисячу на добу. Під час нічної та денної атаки 24 березня ворог запустив майже таку кількість безпілотників. Чи означає це, що вони вже вийшли на цей рівень?

Було б красиво сказати, що в росіян істерика, вони в паніці, тому зібрали все, що могли, і кинули на нас. Але це не так. Йдеться про дуже серйозну тенденцію, про яку давно попереджали. Росіяни мають на меті досягти рівня, коли зможуть запускати 800–1000 дронів по Україні щодня. Але такої спроможності в них поки що немає.

Масована атака 24 березня - це спроба організувати такі процеси. А для повторення подібних атак щодня потрібно суттєво збільшити в Росії виробництво дронів. Під час останньої атаки ворог запустив понад 900 "Шахедів" та інших безпілотників, із яких 96% було збито.

Якщо говорити про динаміку виробництва саме "Шахедів" Росією, то в червні 2025 року по Україні було запущено близько 3000. Зараз "Шахеди" виробляють два підприємства в РФ - "Єлабуга" і "Купол", і не виключено, що також Ульянівський завод, по якому нещодавно було завдано удару. "Єлабуга" і "Купол" разом дають не більше 4000–4500 "Шахедів" на місяць. І плюс є ще інші види дронів.

Якщо виходити з тієї кількості "Шахедів", які запускалися взимку по Україні, то навряд чи можна говорити, що росіяни десь "у кущах" приховали ще приблизно 5 тисяч. Найімовірніше, скільки дронів виробили на заводах, стільки ж і запустили по Україні, і стратегічного запасу немає.

Така ж ситуація в Росії і з ракетами - їх використовують майже одразу після виробництва.

Вчорашня атака показала, що росіяни накопичували ці дрони, щоб масово їх запустити. Загрози щоденних або хоча б через день запусків по тисячі дронів у найближчі місяці я не бачу. Але вони можуть накопичувати дрони для подібних масованих ударів, як учора. Тобто про щоденні масовані атаки наразі не йдеться.

Остання масована атака ворога була перевіркою того, як виснажується українська ППО. Перша хвиля дронів, яка була вночі, нами була успішно відбита, а з ракетами ситуація була складнішою.

А вже вдень, після першої хвилі атаки, настала друга - і все було вже не так оптимістично. Бо на місце тих, хто відпрацював уночі, прийшов другий склад, який зазвичай менший за чисельністю і має менше засобів ураження. Таким чином росіяни перевіряли нашу боєздатність.

На жаль, велика кількість дронів долетіла на захід країни. Ми мали б використовувати легкомоторну авіацію, щоб їх знищити, адже виходить, що вони пролетіли всю країну і не були збиті.

Можна зробити висновок, що росіяни мають мету вийти на 800–1000 дронів за один удар. Вони намагатимуться здійснювати такі масові атаки якомога частіше, але далеко не щодня. Далі вони намагатимуться покращити свої можливості за рахунок запуску ретрансляторів, використання Mesh-мережі та оснащення дронів елементами штучного інтелекту. І це досить серйозна загроза.

Прорив частини безпілотників на захід України відбувся через те, що ефективність дронів- перехоплювачів все ж не досить висока?

Ні, просто на сьогодні не вистачає таких перехоплювачів і не вистачає персоналу. Крім того, потрібно розуміти, що дрон-перехоплювач - це дуже добре, але мають бути люди, які його запускають і доводять. Бо спочатку він працює в автоматичному і напівавтоматичному режимах, але для ураження "Шахеда" вже потрібен оператор. А якщо оператори вже відпрацювали ніч, то про яку ефективність можна говорити?

І тут одразу виникає питання: чому ми відправляємо понад 200 спеціалістів до країн Близького Сходу, щоб навчати збивати іранські цілі дронами-перехоплювачами, якщо в нас самих не вистачає людей і засобів?

Це правильні дії з нашого боку. Ті 200 людей, які поїхали, нас не послабили. Водночас у нас зараз є реальна можливість вийти на світові ринки озброєнь і зайняти там пристойну позицію. А це - гроші, які нам потрібні, щоб краще озброюватися.

Якщо ми в цей процес залучимо японців із їхньою радіоелектронікою, це буде дуже позитивно. Вони вже готові до цього, адже навіть на рівні парламенту ухвалюють рішення про зниження рівня свого пацифізму. Вони хочуть продавати летальну зброю, зокрема країнам, які воюють. Для японської ментальності це шалений крок уперед.

Разом із Японією та Південною Кореєю ми можемо створити такий консорціум, що займемо дуже серйозну позицію на ринку озброєнь, виробляючи доволі дешеве, але ефективне й раціональне озброєння.

Під час масованої атаки 24 березня було запущено по Україні "Шахеди", які управлялися пілотами. Про що свідчить така тактика ворога?

Це реальна загроза. Бо якщо раніше летіла така "тупа" штука без управління, і ти міг із нею зробити що завгодно, то зараз це пілотований дрон, оператор якого може бути в Москві або на прикордонні, і він бачить, куди цей "Шахед" летить. Пілот може спрямовувати дрон на рухомі цілі, зокрема, йдеться про удари по локомотивах, прицільні ураження військових і цивільних об’єктів. Це досить серйозно. Тому нам потрібно не лише відповідати на виклики, а й створювати їх для росіян.

Зараз у нас є концепція протидії ворогу. Але складається враження, що вона спрямована лише на перекриття лінії бойового зіткнення і кордону, щоб там "і муха не пролітала". Але це так не працює, бо все одно щось прорветься. Тому все, що прорвалося, потрібно знищувати за допомогою легкомоторної авіації, яка може підлітати на значну відстань і уражати цілі.

А рух "Шахедів" ми можемо відстежувати досить ефективно, якщо піднімемо в повітря аеростати. Такий комплекс коштуватиме приблизно 150–180 тисяч доларів і матиме радар, який зможе виявляти цілі на відстані до 40 км.

Експерт із систем радіоелектронної боротьби та зв'язку Сергій "Флеш" Бескрестнов зазначив, що новий російський дрон "Герань-5" зможе літати зі швидкістю 500-600 кілометрів. Чим ми на це зможемо відповісти? Дрони-перехоплювачі, ймовірно, в такій ситуації будуть малоефективні.

Дрони-перехоплювачі - це не панацея. Немає універсальної зброї. Коли летить літак, то ППОшник чітко знає, чим його збивати. Якщо ракета - розуміє, чи може її збити і чим, або не може. А от якщо летить "Шахед", то тут починаються варіанти: що з ним робити і хто саме це має робити. Це незручна мішень. Збити крилату ракету простіше, ніж "Шахед", адже для цього є чіткі інструкції. А для боротьби з дронами більш важливий не військовий, а інноваційний підхід.

У ситуації, коли дрон летить зі швидкістю понад 300 км/год, він навіть стає зручнішою ціллю, бо тоді перетворюється на мішень для винищувачів F-16 і "Міража". Вони можуть просто розстрілювати такі цілі.

Під час останньої масованої атаки росіяни в основному запускали дрони і дуже мало ракет. Це нова тактика ворога?

Росіяни переходять до тактики "дешево і багато" - і це про дрони, адже ракети - це дорого. Плюс виробництво ракет у ворога не у великих обсягах. Крім того, ми серйозно потріпали своїми ударами російську авіацію, яка мала б запускати ці ракети.

Ми зараз пішли дуже правильним шляхом - знищувати виробництво на території Росії та окупованій частині України. Тобто не чекати, коли балістика вже летить в Україну, бо на це нам не вистачить жодних "Петріотів".

Справді, по запуску ракет Росією ми бачимо зменшення. Однозначно - по крилатих ракетах, бо їхні носії Ту-95 і Ту-160 літають в обмеженій кількості, адже вичерпується їхній ресурс. А через загрозу знищення їх ще й доводиться ховати в глибині Росії. Щоб здійснити пуск ракет, потрібно переміститися і заправитися в повітрі.

Щодо запусків "Калібрів", то це також проблемно - потрібно виходити в море. А там вони стають вразливими, бо на них можуть чатувати українські надводні безпілотники Sea Baby або "Магура".

Ракети "Циркон" зараз запускаються з комплексів "Бастіон-М", які ми в Криму добре прорідили: один знищили, інший пошкодили, а третьому вдалося відійти. Взагалі це була фантастична операція.

Усе це в комплексі й призвело до часткової зміни тактики ворога.

Костянтин Криволап - український військовий аналітик і авіаційний експерт. Він здобув відомість як коментатор та фахівець із питань повітряної оборони, авіаційної техніки та війни.

Раніше працював інженером з випробувань у конструкторському бюро «Антонов». Наразі публікується як автор статей на теми безпеки, війни і авіації на різних новинних та експертних платформах.