Україна має план щодо виключення Росії з ООН, - Foreign Policy

Група українців, серед яких - колишній високопоставлений дипломат, розробила досить амбітний план: позбавити Росію одного з її найефективніших політичних інструментів - статусу члена Організації Об’єднаних Націй. Про це пише Foreign Policy.

На думку української сторони, Російська Федерація - це нова держава, а не просто результат зміни назви СРСР. Якщо держава змінює свою назву, вона може повідомити про це ООН у спрощеному порядку; однак процедура визнання нової держави - процес набагато триваліший і складніший.

Володимир Єльченко, колишній постійний представник України при ООН, стверджує, що визнання новоутвореної Росії правонаступницею СРСР було помилкою.

"Це найбільша афера століття: Російська Федерація ніколи не підписувала Статут ООН", - заявив він.

Інші держави, що виникли після розпаду більших країн, проходили повноцінну процедуру вступу до ООН. Росія ж обмежилася лише неофіційним листом, не проходячи офіційного голосування щодо прийняття, передбаченого статтею 4 Статуту ООН.

Який план у України

Зазначається, що ймовірність того, що ООН призупинить участь Росії в організації на підставі будь-якої технічної формальності - не кажучи вже про позбавлення її місця в Раді Безпеки, - вкрай мала. Проте українська сторона вбачає певні вигоди навіть у самому факті ініціювання такої дискусії. Єльченко та його колеги з Фонду імені Пилипа Орлика вже намітили план запуску цього процесу.

Насамперед вони планують домогтися того, щоб Україна та інші делегації, які поділяють її позицію, внесли це питання до офіційного порядку денного Генеральної Асамблеї ООН - можливо, вже наступного року.

Вони розраховують, що публічне обговорення викличе роздратування у Кремля і призведе до ширшої дискусії: чи відповідає Росія - якби вона подавала заявку на вступ сьогодні - критеріям, викладеним у статті 4 Статуту ООН.

У рамках цієї пропозиції вони мають намір ініціювати передачу питання на розгляд Комітету з перевірки повноважень, до складу якого входять дев’ять членів ООН.

"Хоча для підготовки доповіді комітету не потрібне одностайне рішення, присутність у ньому Росії, Китаю та США як постійних членів робить ухвалення будь-яких заходів практично неможливим. Проте це не заважає проведенню голосування щодо цієї пропозиції в Генеральній Асамблеї - для її ухвалення достатньо простої більшості голосів. І хоча Рада Безпеки має право вето щодо резолюцій по суті, вона не має повноважень впливати на процедурні рішення Генеральної Асамблеї", - йдеться у статті.

Цікаво, що в історії ООН уже був прецедент, коли повноваження держави-члена були заморожені: так сталося в 1974 році з ПАР часів апартеїду, в результаті чого делегати цієї країни були повністю усунені від участі в роботі організації. Хоча цей захід виявився ефективним, сам процес досі викликає суперечки. Україні вже вдавалося заручитися широкою підтримкою в ООН під час ухвалення резолюцій, що засуджують російське вторгнення, однак знайти союзників, готових домагатися призупинення участі Росії, може виявитися набагато складніше. За словами Єльченка, причина проста:

"Росія використовує ООН для найрізноманітніших цілей - наприклад, застосовує право вето, щоб захистити себе та інших агресорів… Але вона також використовує ООН як рупор для поширення пропаганди".

Які існують перешкоди

Важливо, що Єльченко та його колеги з Інституту імені Пилипа Орлика чудово розуміють, наскільки малоймовірним є успіх цієї ініціативи. Інші експерти також налаштовані скептично: вони побоюються, що подібні дії можуть коштувати Україні цінного політичного капіталу у відносинах з міжнародними союзниками.

Ще один фактор, що ускладнює аргументацію на користь призупинення участі Росії в ООН, - це загальновизнаний на міжнародному рівні статус Російської Федерації як держави-правонаступниці СРСР. Свого часу дипломати доклали зусиль для досягнення домовленості про збереження міжнародних зв’язків, що забезпечило безперервність роботи іноземних посольств у Росії та російських дипломатичних представництв по всьому світу.

Тодішній уряд України визнав статус Росії як держави-правонаступниці - частково для того, щоб Росія взяла на себе суверенний борг Радянського Союзу, дозволивши новим незалежним державам розпочати свою фінансову історію "з чистого аркуша". У зв’язку з цим стає складніше доводити, що Росія не є державою-правонаступницею СРСР, у тому числі в рамках Організації Об’єднаних Націй.

Низка офіційних осіб та дипломатів, які симпатизують Києву та обізнані з цією ініціативою, висловили занепокоєння: чи варто просити союзників витрачати свій політичний капітал на проєкт, який у разі публічного провалу може призвести до втрати симпатій до України. Особливе занепокоєння викликають настрої в Європі, де зростає втома від війни, а майбутні вибори - зокрема, у Франції та Німеччині - створюють ризик приходу до влади проросійських сил.

Представники фонду імені Пилипа Орлика зазначають, що розуміють ці побоювання, але все ж вважають за необхідне просувати це питання. На їхню думку, винесення на розгляд Генеральної Асамблеї теми, що не пов’язана безпосередньо з перебігом бойових дій, не залишає країнам-членам ООН можливості ухилитися від принципового питання:

"Невже ви досі настільки боїтеся протистояти Росії - навіть у тому, що стосується процедурних аспектів роботи ООН?"

Росія в ООН

Раніше генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш призначив громадянина Росії Гліба Десятникова своїм помічником з питань розмінування та поліції в Департаменті миротворчих операцій.

У відомстві повідомили, що росіянин має 35-річний досвід роботи у сфері міжнародних відносин, політичних питань та проблем безпеки, який він нібито набув під час роботи в урядових структурах, у сфері багатосторонньої дипломатії та "у регіонах, що постраждали від конфліктів".