Україна "розносить" болюче місце Росії, але союзників це не влаштовує, - ЗМІ

Україна значно активізувала атаки на російську нафтову інфраструктуру, зокрема на порти Приморськ та Усть-Луга в Балтійському морі. Саме через них проходить близько 30% експорту російської нафти. Втім, союзникам це не подобається, пише Interia Wydarzenia.

За словами президента Володимира Зеленського, Росія могла втратити до 60% експортного потенціалу в Усть-Лузі. Водночас експерти вважають цю оцінку завищеною, хоча й визнають: удари створюють серйозні проблеми для російської логістики.

Аналітики зазначають, що Україна використовує тактику масованих атак безпілотниками, які складно перехопити. За попередніми даними, йдеться про дрони типу АН-196, здатні долати відстань до 1000 км і вражати цілі в глибині території РФ.

Водночас частина безпілотників відхиляється від курсу: зафіксовані інциденти в Естонії, Фінляндії та Латвії. У цих країнах заявили, що дрони, ймовірно, втратили орієнтацію під час операцій над Росією.

Як атаки вдарили по гаманцю Кремля

Попри ефект атак, їхній прямий вплив на доходи Кремля обмежений. Російська податкова система прив’язана до видобутку нафти, а не лише до її експорту. Тому навіть перебої з відвантаженням не одразу зменшують надходження до бюджету.

Втім, удари створюють хаос у нафтогазовому секторі РФ: танкери накопичуються у Фінській затоці, а компанії зазнають збитків через неможливість експорту. У довгостроковій перспективі це може скоротити фінансування війни, пише видання.

Ключова умова ефективності – регулярність атак. Якщо Україна зменшить тиск, Росія швидко відновить інфраструктуру і поверне експорт до попередніх обсягів.

Однак саме тут виникає нова проблема. За словами Зеленського, міжнародні партнери вже звертаються до Києва із закликами обмежити удари по нафтовій інфраструктурі РФ. Причина – ризики для глобального енергетичного ринку.

Через напруження на Близькому Сході ціни на нафту вже залишаються високими, а додаткові перебої з постачанням можуть спровокувати нові економічні потрясіння.

Відтак, сьогодні Україна опинилася перед складним вибором – продовжувати ефективний тиск на Росію чи враховувати занепокоєння союзників, які побоюються глобальних наслідків для економіки.

Удари по нафтовому секторі РФ

Як повідомляв УНІАН, раніше авіаексперт Костянтин Криволап заявив, що систематичні удари Сил оборони по портам та нафтобазам РФ завдають більшої шкоди її економіці, ніж санкції Євросоюзу.

Натомість міністр закордонних справ України (2019–2020) Вадим Пристайко заявив, що такі удари, як по порту Усть-Луга – це хороший сигнал для Росії, що Україна може впливати на зростання ціни на нафту, а отже – на російську економіку.