Новітні українські БПЛА з підтримкою штучного інтелекту почали масовано розносити російську логістику в глибокому тилу, перетворивши сухопутний міст до окупованого Криму на справжню пастку, пише Forbes.
За даними аналітика відкритого коду Клемана Молена, уздовж ключового логістичного коридору зафіксовано понад 125 ударів. Основний потік російської техніки іде з Ростова-на-Дону через окупований Маріуполь – далі або на захід у бік Криму автомагістраллю М-14, або на північ у напрямку Донецька шосе H-20. Обидва маршрути наразі зазнають систематичних ударів безпілотників.
26 травня моніторингова група Oko Gora зафіксувала понад 60 згорілих вантажівок і паливних цистерн лише за останні три тижні. Ця цифра не враховує легко пошкодженої техніки та становить лише невелику частку загального російського трафіку.
Російський військовий блогер Володимир Романов визнав, що удари вздовж коридору вже спричинили дефіцит палива в Севастополі, назвавши це "початком наслідків" систематичних атак на нафтову інфраструктуру та автоцистерни.
Роєві атаки і ШІ
Ключова зміна – масштабне застосування безпілотників Hornet із підтримкою штучного інтелекту. Аналітик озброєнь і колишній канадський офіцер Рой Ґардінер розповів Forbes, що Україна цього року різко збільшила кількість дронів для ударів середньої дальності, що дозволяє атакувати значно глибше за лінією фронту.
На його думку, Hornet отримують координати через Starlink та діють автономно – це суттєво ускладнює для Росії глушіння сигналу. Зростання кількості одночасних ударів свідчить про скоординовану тактику рою, пояснив Ґардінер.
Дмитро Путята, оператор дронів 20-ї бригади безпілотних систем, підтвердив, що Україна "активно підриває російську логістику" безпілотниками для оперативних глибинних ударів. За його словами, поряд із великими дронами вагою 50–100 кілограмів дедалі активніше застосовуються дешевші системи з радіусом дії 100–150 кілометрів.
"Україна створила величезні відеобази даних з 2014 року, особливо після 2022-го. Вони використовують ці дані для навчання алгоритмів розпізнавати об'єкти та сценарії на полі бою", - пояснила логіку роботи ШІ у рої засновниця Green Flag Ventures.
Згадується показова тактика 1-го Азовського корпусу: перший удар по вантажівці, а наступні дрони атакують рятувальні машини, які приїжджають евакуювати постраждалих – один удар перетворюється на каскад логістичних втрат.
Так, 27 травня 412-та бригада "Немезида" повідомила, що удари вже змусили російську владу обмежити інтенсивний військовий рух уздовж частин коридору Р-280 "Новоросія", що з'єднує Маріуполь, Мелітополь і Крим. Спроби переключитися на ґрунтові дороги також зазнають труднощів – українські дрони відстежують техніку і поза основними магістралями, як зазначає бригада.
Україна домінує
Раніше УНІАН писав, що російський перехоплювач не справляється з українськими дронами. Йдеться про "Йолка" – компактний дрон вагою близько 1,3 кг із дальністю дії до 4 км та максимальною швидкістю до 230 км/год. Його запускають із переносної установки, після чого бортовий комп’ютер самостійно супроводжує ціль за допомогою електрооптичної та інфрачервоної камер.
Аналітики зазначають, що навіть пряме влучання не завжди гарантує знищення великого багатороторного безпілотника. У соцмережах уже з’являлися відео, де російський перехоплювач промахувався або не міг збити ціль після удару.
Джерело: УНІАН
