Після саміту НАТО в Анкарі, де президент США Дональд Трамп продемонстрував певну прихильність до України, Кремль опинився у складній дипломатичній ситуації, оскільки розраховував, що саме Росія буде фаворитом Білого дому. Про це у своїй колонці на Deutsche Welle пише політичний експерт Іван Преображенський.
Аналітик нагадує, що під час саміту Трамп заявив про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot, а також припустив можливість посилення захисту українського неба. Крім того, він позитивно оцінив удари України по російському паливно-енергетичному комплексу як чинник, що може наблизити завершення війни. Після розмови з президентом України Володимиром Зеленським американський лідер також повідомив про намір найближчим часом зателефонувати Володимиру Путіну.
За словами автора, саме ця заява викликала негайну реакцію Москви. Російська сторона одразу погодилася на розмову, однак телефонний дзвінок так і не відбувся. На думку Преображенського, це поставило Кремль у незручне становище, адже очікування контакту залишилося без розвитку.
Експерт розповідає, що раніше у Кремлі сподівалися на повернення Трампа до ролі посередника у переговорах щодо України. Водночас після саміту, як зазначає автор, у Вашингтоні могли змінити підхід і більше не прагнуть вести переговори без ознак готовності Москви до компромісів.
У публікації також зазначається, що візит спецпредставників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви спочатку відклали, а згодом повністю скасували. На думку Преображенського, це стало ще одним сигналом про небажання Вашингтона повертатися до переговорів без конкретних пропозицій із боку Росії.
Автор звертає увагу й на суперечливі заяви російських посадовців. Так, глава МЗС РФ Сергій Лавров знову апелює до ультимативних вимог Кремля, тоді як речник президента РФ Дмитро Пєсков робить неоднозначні заяви щодо можливих контактів із Білим домом. Водночас сам Путін, як підкреслюється у статті, публічно ситуацію не коментує.
І доки в Кремлі міркують, як вийти з дурної ситуації, зазначає експерт, Україна та США продовжують посилювати тиск на Росію. Зеленський уже підтвердив досягнення домовленостей щодо Patriot, а американський сенатор Ліндсі Грем повідомив про узгодження з Білим домом нової редакції законопроєкту про жорсткі санкції проти Росії.
Реклама"Очевидно, що Кремль у безвиході. Він має складну ситуацію в тилу і навряд чи має ресурси, щоб різко загострити ситуацію на фронті. Він не має і аргументів для Трампа, щоб відновити переговори на зручних для Путіна умовах. Але немає й готовності пропонувати компроміс. Однак доведеться, звичайно, якщо американський лідер раптово знову не передумає, зламавши всю конструкцію, яка вперше вишикувалася так вдало для початку реальних, а не імітаційних переговорів із Путіним", - резюмує експерт.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, масовані удари по українських містах із численими жертвами серед цивільного населення, яких завдає Росія останніми днями, на думку аналітика Марка Галеотті, є відповіддю на українські удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах.
Експерт вважає, що з відчаю Путін може вдатися до нової мобілізації чи диверсій проти європейських заводів, але всі варіанти ескалації несуть великі ризики. Тим не менш, літо обіцяє бути доволі небезпечним.
Джерело: УНІАН