Після різкого падіння у перші роки повномасштабної війни український ринок праці поступово повертається до найму іноземців. За даними Державної служби зайнятості, станом на травень цього року в Україні офіційно працюють 9 503 іноземні працівники, які перебувають у країні на підставі дозволів на працевлаштування, ідеться в статті УНІАН.
Проте це досі значно менше, ніж було до повномасштабного вторгнення.
Пресслужба відомства у відповідь на запит УНІАН повідомила, що повномасштабна війна вдарила по ринку праці для іноземців. Якщо у 2021 році в Україні оформили 21 780 дозволів на працевлаштування іноземців, то вже у 2022 році ця кількість різко впала до 6 279 дозволів. А у 2023 році показник знизився ще більше - до 4 530 дозволів.
Втім, уже у 2024 році ситуація почала поступово відновлюватися і становила 6 127 виданих дозволів. При цьому в 2025 році кількість зросла до 9 582 оформлених дозволи.
"Військова агресія Російської Федерації значно вплинула на працевлаштування іноземців на території України, багато іноземних працівників упродовж 2022–2024 років або відмовилися від укладення трудових договорів з українськими роботодавцями, або розірвали чинні контракти", - сказали в пресслужбі Державної служби зайнятості.
Зазначається також, що через безпекові ризики та проблеми з міжнародною логістикою велика кількість українських роботодавців відмовлялася від найму іноземців. Водночас вже у минулому році ситуація почала поступово відновлюватися. Бізнес знову демонструє зацікавленість у працівниках з-за кордону.
Водночас твердження про те, що в Україну "масово їдуть мігранти", наразі виглядають щонайменше передчасними. Експерти наголошують, що через низку об’єктивних складнощів значного припливу робочої сили очікувати не варто.
Засновниця агенції праці ArceMa Ukraine Олена Мусієнко наголосила, що оформлений дозвіл не означає, що людина реально приїде працювати в Україну. За її словами, доїжджають від 50 до 65% від заявлених.
"Багато хто не отримує візи, не проходить інтерв'ю в консульстві, або відмовляється в останній момент через новини", - сказала Мусієнко.
Крім того, CEO robota.ua Валерій Решетняк вказав, що процес залучення трудових мігрантів суттєво ускладнюють корупційні ризики та бюрократичні перепони. За його словами, компанії справді намагаються залучати іноземних працівників на робітничі спеціальності, однак процесу заважають додаткові неформальні витрати.
"Легалізація людини коштує 300 доларів. Вимагають хабаря, а компанії відмовляються платити хабарі. Є навіть кейси, коли людина знає українську мову, але їй відмовляють, тому що вимагають хабаря. Тому чиновники це дуже великий стоп", - розповів Решетняк.
Джерело: УНІАН
