Київський репортер Повна версія

Величезні обсяги іранської нафти накопичуються в морі: Тегеран сидить без грошей

· Світ

Запаси іранської нафти накопичуються в морі, тоді як Ісламська Республіка намагається знайти покупців до завершення 60-денного терміну, наданого Вашингтоном. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними аналітичної компанії Kpler, понад 20 мільйонів барелів іранської сирої нафти щонайменше сім днів простоюють в азійських водах. Це майже на 18% більше, ніж тижнем раніше.

Загальний обсяг іранської нафти у морі – у дорозі або на стоянці – оцінюють у 58-68 млн барелів. Понад 90% цих партій нафти не мають чітко визначеного пункту призначення. Більшість іранської нафти зараз перебуває в районі Перської затоки, в Індійському океані або в Малаккській протоці поблизу Сінгапуру. Судна з нафтою або вказують у документах статус "for orders" ("для замовлень"), або зазначають наступним портом заходу Сінгапур, що може свідчити про намір здійснити перевантаження з судна на судно в Малаккській протоці.

Якщо Тегерану не вдасться швидко продати цю нафту, країна може втратити вкрай необхідні доходи, що також послабить її позиції на переговорах із Вашингтоном. Іран має час до середини серпня, щоб знайти покупців.

Попит з боку незалежних китайських нафтопереробних заводів – основних покупців іранської нафти до початку конфлікту – залишається слабким. Завантаженість їхніх потужностей впала до найнижчого рівня за останні дев'ять років. Державні нафтопереробні компанії Китаю також поки утримуються від закупівель, посилаючись на побоювання щодо можливості банків профінансувати такі угоди.

Тегеран стикається з цілою низкою перешкод у спробах продати нафту. Санкції Європейського Союзу та Великої Британії залишаються чинними, що ускладнює страхування перевезень. Крім того, деякі порти можуть неохоче приймати судна так званого "тіньового флоту", які Іран використовує для транспортування нафти. Також існує ризик, що постачання можуть зірватися ще до завершення угод, якщо президент США Дональд Трамп вирішить достроково скасувати наданий 60-денний період.

1 липня Іран заявив, що після скасування США морської блокади вже відвантажив понад 40 млн барелів нафти. Покупці залишаються обережними через побоювання, що Вашингтон може знову запровадити санкції, якщо переговори зазнають невдачі.

"Ніхто, окрім Китаю, який купував іранську нафту навіть під час дії санкцій, її не купує, тому вона й надалі продається зі знижкою", – повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Попри спроби Тегерана залучити нових покупців, їх інтерес залишається мінімальним. Азійський регіон добре забезпечений нафтою – як із країн Перської затоки, яка знову може безперешкодно проходити через Ормузьку протоку, так і сировиною з інших регіонів світу, закупленою ще під час війни.

За даними Kpler, у червні імпорт іранської сирої нафти до Китаю скоротився більш ніж удвічі – приблизно до 654 тис. барелів на добу проти попереднього місяця. Водночас, за інформацією Kpler і Vortexa, щонайменше один танкер із іранською нафтою за останній тиждень уже розвантажився в Китаї

Минулого тижня міністр нафти Індії Хардіп Сінгх Пурі зустрівся зі своїм іранським колегою в Нью-Делі, однак не став брати на себе зобов'язань щодо відновлення імпорту. За словами джерел, державні нафтопереробні компанії Індії поки уникають закупівель іранської нафти, оскільки вже забезпечили себе поставками щонайменше до кінця серпня. Крім того, вони очікують від Вашингтона чітких роз'яснень щодо можливості здійснення платежів у доларах.

За даними джерел Bloomberg, Індія може відновити закупівлі після врегулювання питання платіжних каналів. Якщо ж санкції буде повністю скасовано, індійські НПЗ зможуть повернутися до закупівель іранської нафти на довгостроковій основі.

Експерти вважають, що інтерес азійських покупців до іранської нафти може швидко зрости, якщо Тегеран запропонує достатньо привабливі знижки. Нафтопереробні заводи, які вже забезпечили себе сировиною, можуть перепродати частину раніше закупленої нафти, щоб звільнити місце для дешевших іранських поставок. Крім того, за низьких цін на сировину вони можуть збільшити завантаження своїх виробничих потужностей.

Джерело: УНІАН