Ветерани США вчать звичайних українців, як рятувати одне одного під час війни, - BI

Ветерани американських спецпідрозділів навчають українських цивільних громадян надавати один одному допомогу, коли швидка допомога, медики та рятувальники не можуть швидко дістатися до них, повідомляє Business Insider.

Видання поділилося, що в Україні російські дрони та ракети вражають будинки, міста, лікарні та машини швидкої допомоги, а медики, які прибувають на місце першого удару, можуть самі стати мішенями.

Тому цивільним, що перебувають поблизу бойових дій, доводиться надавати допомогу при пораненнях, як на полі бою, чекаючи на допомогу годинами, а то й довше.

Це проблема виживання цивільного населення в Україні, але вона перегукується з військовою проблемою. Солдати на полі бою часто не можуть розраховувати на "золоту годину", яка рятувала життя західних військ у недавніх війнах, коли швидка евакуація та лікування збільшували шанси на виживання.

В статті наголошується, що в хаосі бойових дій в Україні, як на передовій, так і поза нею, поранені можуть опинитися наодинці на довгий час.

"Ця війна дещо відрізняється від того, до чого ми звикли. Раніше ми контролювали все", - розповів колишній американський військовий, який прослужив 12 років у 1-му оперативному загоні спеціальних сил "Дельта" армії США Марк Антал.

Видання пояснює, що в недавніх війнах західні сили, як правило, вели бойові дії, маючи перевагу в повітрі, мережі евакуації та тилові райони, які були безпечнішими, ніж ті, з якими зараз стикається Україна. А західне цивільне населення перебувало далеко від небезпеки. 

В Україні ракетами та дронами обстрілювали кожну частину країни, тому, за словами Антала, "ніхто ніколи не може почуватися в безпеці". Захід побоюється, що те саме може статися з ним у майбутніх війнах.

Тому він разом з дружиною заснували організацію, яка навчає цивільних осіб в Україні надавати медичну допомогу до приїзду лікарів.

Ветеран ВМС США, який брав участь у бойових діях в Афганістані та Іраку, Джеффрі Веллс охарактеризував війну в Україні як "таку, що насамперед кардинально відрізняється від конфліктів, які Захід вів протягом останніх 25 років".

"Під час воєн на Близькому Сході Захід мав достатній контроль над ситуацією, щоб у разі поранення когось "можна було досить швидко надіслати туди вертоліт і доправити пораненого до лікарні"", - пояснив він.

Пояснюється, що Україна не контролює повітряний простір так, як це робив Захід в Іраку та Афганістані, де американські війська, хоч і наражалися на серйозну небезпеку, але часто мали повітряне прикриття, маршрути евакуації та більш захищені бази в тилу.

"Війна в Україні – це жорстока виснажлива боротьба, і таких запобіжних заходів для солдатів чи цивільного населення часто просто немає", - йдеться в публікації.

Веллс зазначив, що "контроль над повітряним простором є надзвичайно важливим для виживання після травматичних поранень", але ситуація в Україні свідчить про те, що такий контроль у майбутньому не гарантований.

"Гадаю, що, судячи з досвіду України, епоха повного контролю над повітряним простором, яка тривала останні 25 років, може добігати кінця", - констатував він.

Веллс пояснив, що для українців, особливо в містах на лінії фронту, час прибуття швидкої допомоги може становити як годину, так і 12 годин.

Тому цивільні особи повинні бути підготовлені до тривалого очікування та бути терплячими рятувальниками. Антал зазначив, що необхідні спостережливість, терпіння та навички, а поспішне вибігання під обстріл може дорого коштувати.

Веллс зазначив, що Росія дедалі частіше здійснює атаку, "а потім нібито чекає, поки на місце події прибудуть служби екстреної допомоги, і лише після цього завдає чергового удару".

З цієї причини службам екстреної допомоги доводиться довше чекати, перш ніж втрутитися, через що основний тягар першої допомоги лягає на плечі цивільних осіб, які вже перебувають на місці події.

Українські цивільні особи допомагають одне одному в умовах загрози вторинних ударів, обвалення будівель та інфраструктури, у повній темряві, без опалення та джерел світла, не маючи можливості тривалий час переміщатися разом із пораненими, оскільки обстріли та удари тривають.