Як українським дронам вдалося пройти ешелоновану оборону ППО Москви, - аналіз експерта

Величезне скупчення засобів протиповітряної оборони біля Москви свідчить про великий переляк у російській владній верхівці у зв’язку з загрозою атаки українських дронів. 

Про це ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман сказав в ефірі Радіо NV.

Зокрема, він проаналізував як українські дрони нещодавно успішно подолали три ешелони ППО біля Москви, які включали мінімум 10 полків С-400, понад 80 установок "Панцир" і "Тор".

Перенасичення ППО довкола Москви

"Така велика кількість протиповітряної оборони - це означає, що там переляк серйозний на Росії у Москві", - вважає Гетьман.

На думку експерта, така щільна система ППО скоріше за все побудована за наказом політичного керівництва, а не військового. 

"Бо перенасичена протиповітряна оборона починає працювати навпаки. Не покращує, чим більше, тим краще – ні. Чим більше – тим гірше", - підкреслив Гетьман.

Він пояснив, що кожен зенітно-ракетний комплекс ППО має певну зону покриття, і ті що стоять поруч, вони мають частково перекривати зону ураження, щоби не було щілини ,через яку щось може пролетіти. 

"Коли воно натикано так, що воно перекриває багатократно один одного, то виникає дуже просте питання… Наприклад, одночасно побачили якийсь дрон чи повітряну ціль, яку ми запустили, п’ять чи сім зенітно-ракетних комплексів, - хто має знищувати? Як вони між собою мають узгодити, хто буде атакувати цю ціль? Всі сім одночасно, чи є якась пріоритетність?", - сказав Гетьман. 

Він зазначив, що виникає ситуація, коли незрозуміло, хто саме має брати на себе відповідальність і збивати цю ціль.

"Я думаю, що росіяни туди ще натикають, щоби з їхньої точки покращити протиповітряну оборону Москви, але буде ще гірше. Що робити? Нічого не робити. Звикати, шо атаки будуть з нашого боку посилюватись і збільшуватись. А там далі хай приймають рішення: чи варто їм атакувати нашу країну", - сказав Гетьман. 

Він зауважив, що вже в російському тилу після українських ударів починають пропонувати припинити атаки по Україні. 

Про парад на 9 травня

Водночас, він звернув увагу, що деякі іноземні лідери, такі як прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, вирішили приїхати до Москви на парад 9 травня, щоб показати, що Путін не "ізгой".

"А коли напередодні за декілька днів починає прилітати шість кілометрів від Кремля, то я чомусь думаю, що у деяких лідерів країн бажання приїхати до Москви зменшиться. Тим більше, що там йдуть розмови, що хочуть натягнути над Червоною площею протидронні сітки", - сказав Гетьман.

При цьому, він нагадав, що у всьому світі 8 травня – це день жалоби за загиблими у Другій світовій війни. Після 1945 року у Москві парадів не було двадцять років, до 1965 року, а 9 травня був робочим днем. Тоді ще багато свідків війни були живими і вони пам’ятали: те, що відбувалось на тій війні, дуже відрізнялось від того, що потім показували у радянських фільмів і пропаганді. 

Що передувало

Як повідомляв УНІАН, в ніч на 4 травня, за 5 днів до параду, уламки ударного дрона FP-1 впали за 6 км від Кремля. Безпілотник влучив у будівлю в районі Мосфільмівської. Постраждалих не було. Це була перша за довгий час поява українських БПЛА в безпосередній близькості від урядового кварталу РФ.