Для створення надійної системи оборони, країни-члени Європейського Союзу мають запровадити військовий призов та збільшити потужності з виробництва зброї.
Таку заяву зробив в інтервʼю Укрінформу командувач Литовської стрілецької спілки полковник Лінас Ідзеліс. Він акцентував, що Європі потрібні набагато більші резерви особового складу. Крім того, потрібно виробляти набагато більше озброєння.
"У війні, що вирує в Україні, Росія, ймовірно, вже втратила три повні армії, і українські втрати, звичайно, також значні. Тим часом по всій Європі практично немає призову на військову службу", – зазначив Ідзеліс.
Він пояснив, що це говорить про відсутність резервів для другої чи третьої хвилі відбиття ворожого наступу. Водночас полковник зауважив, що певні країни краще готуються до можливого конфлікту. Мова, зокрема, про Фінляндію.
Литовський полковник про виробництво зброї в Україні та Європі
Ідзеліс також зауважив, що Росія намагається покращити два напрямки виробництва дронів – БПЛА типу "Герань" та "Молнія". Тим часом Україна виробляє величезний спектр безпілотників:
"Я не знаю жодної іншої держави, яка б виробляла стільки різного типу зброї, як Україна. Якщо ми готуємося до війни з росіянами, майбутнє європейської оборони полягає в інтеграції української оборонної промисловості та українських військових у загальну структуру".
Він каже, що у Литві намагаються запозичити досвід України. За словами Ідзеліса, Європа потребує покращень в системі заходів протиповітряної оборони. Тому уряди країн мають розмовляти з представниками ВПК для розвитку оборонного сектору.
Реклама"Не можна збивати безпілотники вартістю 20 тис. євро ракетами, які коштують до 3 мільйонів. Так запаси вичерпаються занадто швидко, і нам нема де купляти нові ракети. І я зараз говорю лише про першу хвилю оборони, не кажучи вже про другу чи третю", – продовжив литовський полковник.
Ідзеліс зауважив, що навіть якщо європейські країни зможуть зібрати достатню кількість резервістів для другої хвилі оборони, їх потрібно оснастити належним чином.
"Запаси старішої зброї, можливо, й допомогли Україні на початку, але для такої маленької країни, як ми, якщо не матимемо сучаснішої армії та якщо не зможемо воювати розумно, це означатиме втрату всієї території", – резюмував військовий.
Загроза нападу РФ на країни НАТО
Енергетика країн НАТО може стати однією з головних цілей РФ у разі напад. Таку думку висловив у звіті генсек Альянсу Марк Рютте. У документі Росію названо найбільш значною та прямою загрозою безпеці НАТО.
Своєю чергою, директор Інституту внутрішньої безпеки Естонії Ерккі Коорт заявив, що Німеччина може бути більш ймовірною ціллю для Росії, ніж країни Балтії. На його думку, удар по Німеччині мав би сильніший ефект - як військовий, так і пропагандистський.
Джерело: УНІАН
