Незалежно від того, коли і за яких умов завершиться війна проти України, Росія не стане менш небезпечною для інших держав. Однак на Заході, схоже, сповнені ілюзій щодо повоєнного співіснування з РФ, пише на сторінках Independent журналіст-міжнародник Ден Сліт.
Як зазначається у матеріалі, поширеним на Заході залишається припущення, що постійний економічний і військовий тиск зрештою змусить Москву змінити курс або ж призведе до руйнування нинішньої політичної системи. Водночас автор стверджує, що обидва сценарії не враховують реального характеру процесів, які вже багато років розвиваються всередині Росії.
Йдеться, зокрема, про скорочення населення працездатного віку, уповільнення зростання продуктивності, концентрацію інвестицій у державному секторі та поступове зменшення ролі доходів від експорту енергоносіїв у федеральному бюджеті. Паралельно, пише видання, політична влада дедалі більше централізувалася, а економічні можливості стали тісно пов'язаними з лояльністю до центральної влади.
Повномасштабне вторгнення в Україну лише посилило ці проблеми. Мобілізація та еміграція загострили дефіцит робочої сили, оборонні витрати почали витісняти цивільні інвестиції та соціальні видатки, а силові структури змушені конкурувати між собою за дедалі меншу кількість потенційних новобранців. Додатковим тягарем, зазначає автор, стали окуповані території, які потребують значних адміністративних і фінансових ресурсів, не забезпечуючи відчутної економічної віддачі.
"Ці чинники не діють окремо один від одного. Вони накопичуються та взаємно посилюються", - наголошує журналіст.
Автор також пояснює, чому, на його думку, Росія не реагує на зовнішній тиск так, як багато інших держав. Якщо в демократичних системах посилення проблем часто стимулює реформи або пошук компромісів, то російська модель влади ґрунтується на протистоянні із зовнішнім світом.
"Тиск не є свідченням того, що нинішній курс неправильний. Це є свідченням того, що загроза реальна", - пояснює він логіку росіян.
РекламаНа думку автора, у середньостроковій перспективі Кремль, імовірніше, робитиме ставку не на масштабні воєнні кампанії, а на дешевші та менш ресурсомісткі інструменти впливу – кібератаки, диверсії, інформаційні операції, використання енергетичних важелів і діяльність через посередників.
Підсумовуючи, експерт закликає уряди, бізнес і суспільства західних країн не очікувати повернення до довоєнної реальності. Саме тому, наголошується у публікації, зміцнення критичної інфраструктури, демократичних інституцій та врахування довгострокових ризиків, пов'язаних із Росією, має стати постійним елементом політики Заходу, а не лише реакцією на нинішню війну.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, військовий оглядач The Independent Роберт Фокс вважає, що Путін бачить найближчі два місяці як останнє "вікно можливостей" для зміни ходу війни. Експерт називає три ознаки цього: оптимізм Путіна через суперечки в НАТО та виснаження української ППО, кампанію дезінформації проти країн Балтії та демонстративні маневри російських літаків і підводних човнів біля сил НАТО.
Фокс підкреслює, що навіть у разі провалу війна не завершиться, адже Росія функціонує як воєнна економіка, а Путін може вдатися до масштабної мобілізації та воєнного стану, що становитиме загрозу для всієї Європи.
Джерело: УНІАН
