У серпні 2024 року середня зарплата в держустановах зросла на 44,6% і перевищила 55 тисяч гривень, причому керівники стратегічних установ, таких як НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), отримали понад 200 тисяч гривень. Високі зарплати чиновників викликають суспільні дискусії про їх доцільність та справедливість на фоні значно нижчих середніх доходів у країні.
Про це стало відомо від Міністерства фінансів України, яке оприлюднило свіжі дані про отримані зарплати в органах державної влади за серпень 2024 року. Зарплата в держустановах в серпні на 44,6% більше, ніж у січні 2024 року, коли середня зарплата становила 38,6 тисяч гривень.
Найвищі зарплати серед усіх державних установ отримують співробітникиНКРЕКП. Середня зарплата в цій установі становить 111,9 тисяч гривень, що є найвищим показником серед державних органів. Однак, керівництво цієї комісії отримує ще більше – 223,6 тисяч гривень за серпень 2024 року. У штаті НКРЕКП працює 531 співробітник, що робить цю установу однією з найбільших за кількістю працівників у сфері енергетики.
Високі виплати пояснюються важливістю регуляторних функцій НКРЕКП у сферах енергетики та комунальних послуг, які є стратегічно важливими для країни. Проте такі зарплати значно перевищують середній рівень заробітної плати в інших державних установах і навіть у приватному секторі.
Окрім НКРЕКП, високі зарплати спостерігаються у керівників інших державних органів. Згідно з даними Мінфіну, рейтинг за розміром зарплат серед керівництва виглядає так:
- Національне агентство з питань державної служби – зарплата керівництва становила 227,8 тисяч гривень;
- Національна сервісна служба України – 216,9 тисяч гривень;
- Рахункова палата – 206,5 тисяч гривень;
- Пенсійний фонд України – зарплата керівництва склала 165,2 тисячі гривень.
Такий рівень виплат керівникам державних установ свідчить про пріоритетність цих органів у системі державного управління. Водночас громадськість і експерти неодноразово піднімали питання щодо доцільності таких високих зарплат, враховуючи фінансову ситуацію в країні.
Цікавим аспектом є також різниця в заробітках звичайних працівників і керівників державних органів. Наприклад, згідно з дашбордом Мінфіну, середня зарплата звичайного спеціаліста в Національному агентстві з розшуку та управління активами (АРМА) у серпні 2024 року становила 56 тисяч гривень, що значно більше, ніж 17 тисяч гривень, про які раніше повідомляла голова Антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна.
Підвищення зарплат у державних органах відбувається на фоні пропозицій Мінфіну про застосування “нормального” прожиткового мінімуму для розрахунку посадових окладів у таких структурах, як НАБУ, НАЗК та ДБР. Водночас для суддів пропонується залишити “заморожений” прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривні, що означає, що “голий” оклад судді місцевого суду складе 63 тисячі гривень.
Значне зростання заробітних плат у державних установах викликає питання щодо справедливості такого підходу. Водночас середня зарплата штатних працівників по країні в другому кварталі 2024 року становила 21 тисячу гривень, що майже втричі менше, ніж у державних чиновників. Це свідчить про розрив у заробітках між працівниками державного сектору та іншими секторами економіки.
Інші державні органи, такі як Пенсійний фонд України, отримують значно нижчі зарплати порівняно з НКРЕКП чи Національним агентством з питань державної служби. Так, зарплата керівництва Пенсійного фонду за серпень 2024 року склала 165,2 тисяч гривень. Це демонструє, що сфера соціального захисту та забезпечення отримує менше ресурсів, незважаючи на свою важливість для населення.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, підвищення військового збору до 5% знизить доходи вчителів на 3,5%, але уряд планує вирішити це питання через освітню субвенцію в бюджеті 2025 року. Це дозволить компенсувати втрати та підтримати освітян.
Джерело: OBOZ.UA
