Координована так званими активістами та антикорупціонерами реформа судової та правоохоронної систем в Україні не досягла задекларованих цілей. Натомість її наслідками стали кадрова криза, зниження ефективності державних інституцій та концентрація впливу в руках вузького кола так званих "реформаторів". Про це заявив колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та адвокат Станіслав Броневицький.
"Будь-яка сфера, в яку вдалося пролізти "нестримним реформаторам", отримувала збитки та незворотні процеси, ціна яких — роки роботи лише для того, щоб хоча б повернутися до стану, який був до початку так званих "реформ"", — зазначив він.
За словами Броневицького, який працював у системі САП і знає її зсередини, модель, створена внаслідок реформ, виявилася геть неефективною.
Як приклад він навів судову систему. На його думку, реформи повністю зруйнували престиж професії судді, а саме призначення на цю посаду в юридичному середовищі дедалі частіше сприймається як "вихід на ешафот", а не як можливість спокійно й професійно виконувати свою роботу.
Броневицький також стверджує, що реформуванням різних сфер роками займаються одні й ті самі люди.
"Сьогодні вони реформують суд, учора — прокуратуру, завтра вони вже спеціалісти у військовій сфері, логістиці та снарядах, обирають Головнокомандувача та начальника Генерального штабу", — додав Броневицький.
Водночас, за його словами, нерідко вся реформа — це лише зміна керівництва та встановлення контролю над органом. Як приклади він навів БЕБ, САП і НАБУ.
Експрокурор також заявив, що "реформатори" обирають не найкращих, а найзручніших для себе керівників державних органів. Наслідками цього він назвав сумнівні угоди, призначення осіб із проблемною репутацією, уникнення кримінальної відповідальності, працевлаштування "своїх" людей, безвідповідальність і кумівство.
Крім того, Броневицький стверджує, що для досягнення бажаного результату "реформатори" використовують маніпуляції, брехню, брудні технології та медіаатаки.
На його думку, настав час переглянути самі підходи до реформування держави та дати оцінку діяльності тих, хто роками просував цей порядок денний.
"Може, питання не в тих, кого реформують, а в тих, хто це робить? Може, питання слід ставити до професійного рівня, порядності, життєвого досвіду і компетентності отих усіх Жернакових, Шабуніних, Каленюків, Богуславець, Наємів, Ніколових та десятків таких самих?" — зазначив Броневицький.
Експрокурор висловився за посилення ролі українських фахівців і суспільства у проведенні реформ та кадрових конкурсах. На його думку, визначальний вплив на ці процеси мають отримати свідомі українські професіонали, а не міжнародні експерти.