Президент США Дональд Трамп помилково розраховує, що, запропонувавши російському диктатору певні економічні вигоди, він змусить його погодитися на мир в Україні. Насправді ж Путіна не цікавлять гроші, а поступки Вашингтона він використовує для подальшого розширення конфлікту. Про це у статті для The Atlantic пише старший науковий співробітник Brookings Institution Томас Райт.
Автор проводить паралель із подіями 1965 року, коли президент США Ліндон Джонсон запропонував Північному В’єтнаму масштабну економічну допомогу в обмін на припинення гібридної агресії проти Південного В’єтнаму. Проте Ханой відмовився від пропозиції. Як пояснює Райт, цей історичний приклад демонструє, що економічні стимули не завжди працюють у міжнародній політиці, де значну роль відіграють націоналізм, ідеологія та суперництво.
"Дональд Трамп потрапив у ту саму пастку з Володимиром Путіним, очевидно вважаючи, що правильні економічні стимули переконають російського лідера укласти мир. (...) Наївність, що стоїть за цим, можливо, можна було б вибачити, якби Путін був новим лідером без жодного досвіду, але він – відома особистість. Україна – його одержимість, його білий кит. Він хоче підкорити її і довів, що заплатить величезну ціну за досягнення цієї мети", - пише аналітик.
За словами автора, на початку другого президентського терміну Трамп розраховував швидко завершити війну шляхом заморожування лінії фронту та відмови України від вступу до НАТО. Однак замість посилення військової позиції Києва й тиску на Москву санкціями американський президент зробив ставку на фінансову вигоду для Росії. Переговорну команду поповнив його друг, бізнесмен Стів Віткофф, який працював над домовленостями з російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим.
Одна з попередніх пропозицій передбачала скасування санкцій, спільні американсько-російські бізнес-проєкти та повернення Росії до "Групи семи". Однак переговори зайшли в глухий кут через вимогу Путіна передати Росії додаткові українські території.
Новий виток дипломатичних контактів супроводжувався домовленістю щодо постачання російського дизельного пального на американський та світові ринки. Адміністрація Трампа також розглядала можливість повернення Росії частини заморожених активів як стимулу для часткового припинення вогню.
Однак це призвело лише до погіршення відносин Вашингтона й Києва, у той час як Росія, очевидно, прагне використати зиму для послаблення України масованими ударами по енергетичній інфраструктурі, а також розширити диверсійну кампанію проти європейських партнерів Києва.
РекламаНа думку експерта, змінити розрахунки Путіна можна лише через посилення тиску. США мають забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони, допомогти їй завдавати втрат російським військам і підтримати європейські країни у стримуванні російських атак.
"Путін, схоже, вважає, що час на його боці. Поступки Трампа зміцнюють це переконання", - пише Райт.
Автор також закликає Трампа врахувати, що наступна американська адміністрація може зайняти жорсткішу позицію щодо Росії. Цю перспективу Вашингтон міг би використати як аргумент на користь швидкої угоди на прийнятних для України умовах.
"Щоб досягти припинення вогню, тепер він має переконати Путіна, що війна буде дорожчою за мир", - вважає аналітик.
Росія і США
Як писав УНІАН, російська компанія "Новатек", яка перебуває під частковими санкціями США, могла через посередників фінансувати американський газовий проєкт Polar LNG на Алясці. Колишній гендиректор Polar LNG Джоел Ріддл заявив, що дізнався про можливу участь "Новатек" у фінансуванні стартапу.
Також ми розповідали, що адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість подальшого пом’якшення санкційних обмежень щодо Росії, зокрема в сфері експорту добрив, сподіваючись таким чином стимулювати Москву до припинення війни проти України.
Джерело: УНІАН
